Справа 556/532/23
Номер провадження 2/556/207/2023
(заочне)
25.05.2023
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Іванків О.В.,
секретаря Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 05 жовтня 2007 року і зареєстрованого Великоцепцевицькою сільською радою Володимирецького району Рівненської області, актовий запис №26, а також про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що шлюбне життя з відповідачем не склалося через різного роду непорозуміння, різні погляди на життя. На протязі тривалого часу сторони шлюбних та сімейних відносин не підтримують. Оскільки діти від шлюбу проживають разом з позивачкою і перебувають на її повному утриманні, з відповідача також підлягають стягненню аліменти.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 23.02.2023.
Ухвалою суду від 20.03.2023 було прийнято справу до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, підтримала позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутності сторін, фіксація судового засідання технічними засобами у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалась.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, як вбачається зі ст.ст.104, 105, 110 СК України, шлюб може бути припинено у зв'язку з його розірванням на підставі рішення суду за позовом одного з подружжя.
У відповідності до ст.112 СК України, при вирішенні питання про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд приймає до уваги фактичні взаємини між подружжям, фактичні причини розірвання шлюбу та інші обставини.
В даному випадку в судовому засіданні встановлено, що шлюб існує формально, подружні та сімейні взаємини між сторонами припинено остаточно, подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам сторін.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що є передбачені законодавством підстави для розірвання шлюбу.
У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу змінювала прізвище, і не клопотала про його зміну на дошлюбне, вона може іменуватись цим прізвищем і після розірвання шлюбу.
Також встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_3 .
Відповідно до ч.2-4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, та у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом, місцем проживання особи. Судом встановлено, що неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент розгляду справи виповнилось 14 років, у зв'язку з чим він вправі вільно обирати місце проживання. Неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом з матір'ю, і спір з цього приводу між подружжям відсутній.
Як вбачається з ч.1 ст.160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У відповідності до ст.180-182 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач у справі, який є батьком неповнолітньої дитини, зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину до досягнення повноліття. Оскільки в добровільному порядку такого утримання ОСОБА_2 не здійснює, і домовленості між сторонами про способи та розмір утримання не досягнуто, позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Позивач, з якою проживає дитина, обрала стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, що відповідає вимогам ст.ст.182, 184 СК України.
З приводу розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, судом встановлено наступне. У відповідності до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зі змісту ст.184 СК України вбачається, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі може бути визначений судом або домовленістю між батьками, та підлягає індексації відповідно до закону.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 грн на кожну дитину щомісячно, із індексацією розміру аліментів у відповідності до ч.2 ст.184 СК України.
Керуючись ст. ст. 15, 208, 209 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 180 - 184 Сімейного Кодексу України, суд-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений 05 жовтня 2007 року, зареєстрований Великоцепцевицькою сільською радою Володимирецького району Рівненської області, актовий запис №26.
Прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу не змінювати.
Визначити, що місцем проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є місце проживання матері - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аліменти підлягають стягненню з 23 лютого 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Володимирецьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
У відповідності до пп.3) р.12 Закону України №540 - 1Х від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину".
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуюча:
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .