єдиний унікальний номер справи 531/1511/23
номер провадження 1-кс/531/464/23
09 червня 2023 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області рядового поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 1202317045000360 від 05.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
Слідчий СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області рядовий поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 1202317045000360 від 05.06.2023 року, на речовий доказ, а саме: пару взуття - кросівки, сірого-чорного кольору, виготовлені із тканини типу «сітка», які добровільно видав ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що 04.06.2023 року, в період часу з 21 до 23 год., невідома особа, шляхом пошкодження вікна, проникла до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який належить ОСОБА_5 та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала грошові кошти в сумі 10000 грн. та слабоалкогольні напої, чим спричинила матеріальної шкоди.
05.06.2023 року під час проведення ОМП було виявлено відбитки слідів взуття.
Досудовим розслідування було встановлено, що в скоєнні даного кримінального правопорушення об'єктивно підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України.
05.06.2023 р. ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції пару взуття (кросівки) у якому він був взутий під час скоєння крадіжки з магазину.
З викладеного вбачається, що вилучена річ в своїй сукупності має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та підпадає під ознаки, вказані у ст. 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України: речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тому, видана та вилучена під час огляду пара взуття, а саме - кросівки, сірого-чорного кольору, виготовлені із тканини типу «сітка», було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023170450000360.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України стверджується зокрема тим, що вилучені речі є рухомим майном, а їх зміна, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрата може призвести до втрати речового доказу, що має значення для досудового розслідування. Завданням арешту вказаних вище речей є запобігання можливості їх відчуження та забезпечення їх збереження до завершення досудового розслідування в якості речових доказів і прийняття відповідного процесуального рішення.
Підставою для арешту вказаних вилучених речей є те, що вони являються речовими доказами, а їх відчуження може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, що в подальшому може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Метою накладення арешту на вищевказані вилучені речі є запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення або перетворення.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяви, в якій справу просили розглядати без їх участі, а клопотання - задовольнити.
Власник майна до суду не з'явився, надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі.
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, що визначено ч.1 ст.172 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про арешт майна за відсутності учасників процесу.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що в провадженні СВ ВП № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 1202317045000360 від 05.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На обґрунтування доводів клопотання слідчим долучені: копія витягу з ЄРДР, копії рапорту; протоколи огляду місця події; протоколи допиту; пояснення; постанова про визнання речовими доказами від 05.06.2023 року та інші матеріали справи, якими у сукупності підтверджуються викладені слідчим обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчий в клопотанні просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, оскільки це є необхідним для запобігання можливості його подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, а також його вилучення, є необхідним для забезпечення його зберігання до вирішення питання про долю речового доказу у порядку ст. 100 КПК України. З метою недопущення його подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, яке може перешкоджати всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити, оскільки зазначене майно може зберігати на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На думку слідчого судді доведено існування ризику можливого приховування, пошкодження, псування, втрати або знищення речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області рядового поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 1202317045000360 від 05.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасове вилучене майно шляхом позбавленням права відчуження, розпоряджання, використання та проведення будь-яких робіт, що можуть змінити зовнішній вигляд вилучених речей, а саме: пару взуття - кросівки, сірого-чорного кольору, виготовлені із тканини типу «сітка», які добровільно видав ОСОБА_4 .
Зазначені речові докази зберігати в кімнаті зберігання речових доказів на території ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, за адресою: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Симоненка, 1, до вирішення питання про долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України та до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1