Справа № 595/894/23
Провадження № 3/595/488/2023
12.06.2023 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області на:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого
за ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №050912 від 20 травня 2023 року, 20 травня 2023 року о 13 год. 18 хв. в м.Бучач по вул.Галицька, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW х5», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку т/з, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним та синім сигналом, вказуючи на даний т/з та подальше його місце зупинки, чим порушив п.2.4, п.8.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Окрім того, 20 травня 2023 року о 13 год. 18 хв. в м.Бучач по вул.Галицька, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «BMW х5», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у встановленому законом порядку та підтверджується висновком №8, результат якого позитивний, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рекуш О.Р., будучи присутнім у судовому засіданні, подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі з приводу притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та просить справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП закрити, вмотивоване тим, що з даними протоколами та матеріалами, що містяться в адміністративній справі ОСОБА_1 не погоджується, оскільки працівниками поліції допущено ряд порушень та докази його вини в сукупності є недостатніми для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зокрема, звертає увагу, що ОСОБА_1 не пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Так, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 травня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , який долучений до матеріалів справи, такий перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Однак, згідно з інформацією КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради №763 від 31.05.2023, яка надана на адвокатський запит, тематичне удосконалення за відповідною програмою щодо виявлення стану сп'яніння згідно з п.3 Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» лікар-хірург ОСОБА_2 не проходив. Таким чином, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведений лікарем-хірургом ОСОБА_2 20.05.2023 є таким, що здійснений всупереч вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції, відтак, висновок та акт щодо результатів медичного огляду від 20.05.2023 відносно ОСОБА_1 є недопустимим доказом в даній адміністративній справі. Окрім того, ОСОБА_1 заперечує щодо наявності в нього стану алкогольного сп'яніння, оскільки він не вживав алкогольних напоїв, тільки безалкогольне пиво. Також, як вбачається з матеріалів справи, а саме відеозапису, працівники поліції не мали жодних підстав зупиняти т/з, оскільки такими не обґрунтовано причину зупинки згідно з приписами ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Відтак, вважає, що зупинка поліцейськими т/з під керуванням ОСОБА_1 здійснена без належних на те підстав, тому і протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №050911 від 20.05.2023 складений відносно останнього за ч.1 ст.130 КУпАП, за наслідком такої зупинки, як і всі інші докази, вказані у протоколі, є недопустимими. Щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП зазначає, що відеозапис та інші матеріали адміністративної справи не дають можливості оцінити правомірність дій працівників поліції та їх відповідність вимогам ПДР, а також підтвердження факту зупинки т/з під керуванням ОСОБА_1 . Вважає, що притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності лише на підставі припущень є груби порушенням його конституційних прав та основоположних засад судочинства. Зважаючи на викладене, просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ст.247 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП під час розгляду справи не здобуто, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Ст. 280 КУпАП передбачено обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В роз'ясненнях, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.122-2 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Так, згідно з п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до п.8.9. ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:
а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;
б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;
в) гучномовного пристрою;
г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП працівниками поліції до протоколу долучено DVD-R диск з відеозаписами.
Проте, з досліджених у судовому засіданні відеозаписів неможливо встановити, чи була вимога працівників поліції водію транспортного засобу «BMW х5», д.н.з. НОМЕР_1 , про зупинку автомобіля сигнальним диском з червоним та синім сигналом та чи були висунуті вимоги про зупинку саме цьому транспортному засобу, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №050912 від 20 травня 2023 року, оскільки запис з відеореєстратора патрульного автомобіля, який долучено до матеріалів адміністративної справи, є беззвучним.
В той же час, суд звертає увагу, що працівники поліції не були позбавлені права зафіксувати наведене у протоколі також і на нагрудну камеру патрульних поліції (із записом звукової ідентифікації інформації), та, відповідно, підтвердити у встановленому законом порядку вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП. Крім того, подія мала місце у м. Бучач по вул. Галицька в обідню пору о 13.18 год. проте, будь-яких свідків вказаного правопорушення працівниками поліції не встановлено та їх письмових пояснень до матеріалів справи не долучено.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, а тому провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею слід закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то суд зазначає наступне.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена даними, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 050911 від 20 травня 2023 року, де роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, від підпису такого відмовився.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не переміщували в митний режим транзиту.
Так, згідно рапорту ст. інспектора-чергового ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Свистуна І.В. від 20.05.2023, 20.05.2023 о 13.37 год. надійшло повідомлення зі служби «102» від поліцейського ГРПП про те, що до нього поступило усне звернення громадян, які повідомили, що водій автомобіля марки «БМВ х5», д.н.з. НОМЕР_1 , ймовірно, перебуває в стані алкогольного сп'яніння, даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , зупинено.
Таким чином, доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р. щодо неправомірної зупинки т/з під керуванням ОСОБА_1 суд вважає такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до п 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
До матеріалів адміністративної справи долучено DVD-R диски, з відеозаписами.
З переглянутих у судовому засіданні відеозаписів, зокрема, з відеозапису VID230520-131912F-000000-000000-001.MOV вбачається, що після зупинки працівниками поліції транспортного засобу водію повідомлено про здійснення відеофіксації їхньої розмови. На запитання поліцейського, чому водій не виконав законну вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, такий відповів, що не бачив, думав тут зупинитися. Після встановлення особи водія зупиненого т/з, ОСОБА_1 на запитання поліцейського, чи вживав він спиртні напої, повідомив, що вживав 20 грам коньяку. Після чого останньому було запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Проте, від проходження огляду на місці ОСОБА_1 відмовився та виявив бажання проїхати у медичний заклад.
З відеозапису VID230520-131912F-000000-000000-001.MOV вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння у КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради за допомогою спеціального технічного засобу, результат огляду позитивний - 2,3 проміле.
Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №8, складеного лікарем ОСОБА_2 КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради 20 травня 2023 року, при проведенні медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 о 13 год. 50 хв. 20 травня 2023 року встановлено, що обстежувана особа - ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
У клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення захисник Рекуш О.Р. посилається на те, що відповідно до отриманої на адвокатський запит інформації КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради від 31.05.2023 за № 763, лікар - хірург ОСОБА_2 , не проходив курси тематичного удосконалення щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння, передбаченого п.3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому отримані результати щодо стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не можуть бути допустимими доказами.
Проте, суд критично оцінює посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р. на той факт, що лікар ОСОБА_2 , який проводив огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, не проходив курси тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно чинного законодавства, як на підставу визнання вищевказаного висновку недопустимим доказом, оскільки керівництвом КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради лікар ОСОБА_2 який є дипломованим спеціалістом, був допущений до проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що він мав повноваження на проведення такого огляду.
Інші доводи захисника Юшкалюка І.Л., наведені у письмових запереченнях щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно довідки, виданої Відділенням поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 , згідно ІТС ІПНП України - отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Посвідчення у водія було вилучене та надано тимчасовий дозвіл серії НОМЕР_3 .
Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. І. Тхорик