Справа № 595/859/23
Провадження № 3/595/464/2023
08.06.2023 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Р.О.Содомора, розглянувши матеріали справи, яка надійшла із відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого єгерем філії ДП «Бережанське лісомисливське господасрвто» ,до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст.184 КУпАП, -
До Бучацького райсуду надійшов протокол серії ВАД № 064539 від 17 травня 2023 року, згідно якого вбачається, що 17.05.2023 приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, а саме не забезпечив дітям необхідної медичної допомоги, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд, дослідивши в сукупності докази зібрані по справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Диспозицією ч.1 ст.184 КпАП України передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з положеннями ст.150 СК України: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
Разом з тим в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 064539 від 17.05.2023 не вказано, як саме ОСОБА_1 ухилявся від виконання своїх обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачених диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП. Інші матеріали справи, також не містять доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення додано лише письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 не займається вихованням дітей, а також відмовляється від надання дітям необхідної медичної допомоги, а саме діти потребують огляду лікаря стоматолога. Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи не додано.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, 284 КУпАП ,-
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р. О. Содомора