Справа № 474/460/23
Провадження № 3/474/252/23
Провадження № 3/474/274/23
Іменем України
12.06.23р. смт Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисниці Вялової І.М., розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від військового коменданта тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. України, одруженого, робітника підсобного інженерного відділення, інженерного взводу інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
встановив:
09.05.2023р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 335 від 08.05.2023р., згідно якого 07.05.2023р., близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану, під час виконання обов'язків військової служби, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у Врадіївській ЦРЛ, останній відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Крім того встановлено, що 14.05.2023р., близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану, під час виконання обов'язків військової служби, перебував в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння, із згоди ОСОБА_1 , проводився у встановленому законом порядку у Врадіївській ЦРЛ, результат огляду на стан сп'яніння позитивний та становить 3,05 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 363 від 14.05.2023р. надійшов до суду 16.05.2023р.
Постановою від 16.05.2023р. справи про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, об'єднані в одну справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер 474/460/23.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 , якому роз'яснені судом положення ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, при обставинах вказаних у протоколі не визнав, та пояснив, що першого разу коли він проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння газовий аналізатор показав нуль та він не відмовлявся від проходження огляду. Щодо другого разу проходження огляду ОСОБА_1 не заперечив щодо результатів огляду, однак пояснив, що його не мали право вести на огляд на стан алкогольного сп'яніння без дозволу лікаря військової частини так як він вимагав “прокапати його”.
Захисниця Вялова І.М., якій роз'яснено судом положення ст. 271 КУпАП, подала письмові пояснення, в яких просила закрити провадження у справі з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Так захисниця стверджує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, оскільки у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 144 від 07.05.2023р. не зазначено фах лікаря та не зазначено про відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того в протоколі не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення та не надано доказів щодо місця такого вчинення.
Розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухав пояснення ОСОБА_1 та захисниці Вялової І.М. вважаю встановленим таке.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті (розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння), вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду,за що передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно ст. 1 Закону України “Про оборону України” № 1932-XII від 06.12.1991р. особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України “Про правовий режим воєнного стану” визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні у разі збройної агресії, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Військове командування, в межах повноважень видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Обов'язки військовослужбовців визначені Статутом внутрішньої служби ЗС України, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022р. № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 15.03.2022р. № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022р. строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022р. № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 21.04.2022р. № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022р. строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022р. № 341/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 22.05.2022р. № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022р. строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022р. № 573/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 15.08.2022р. № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022р. строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022р. № 757/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 16.11.2022р. № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022р. строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023р. № 58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 07.02.2023р. № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023р. строком на 90 діб.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 335 від 08.05.2023р., слід зазначити таке.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 335 від 08.05.2023р. додано, зокрема висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 144 від 07.05.2023р., згідно якого ОСОБА_1 виявляє ознаки сп'яніння, інструкцію огляду порушує.
Даючи оцінку вказаному доказу слід зазначити таке.
Законодавець в ч. 3 ст. 172-20 КУпАП виділів три самостійні склади адміністративного правопорушення, а саме:
- розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів;
- поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані;
- відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 335 від 08.05.2023р. вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає у тому, що він 07.05.2023р., близько 16 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану, під час виконання обов'язків військової служби, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у Врадіївській ЦРЛ.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, в даному випадку, полягає у відмові військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, якщо вони вчинені особою, в умовах особливого періоду.
Для встановлення вказаного складу обов'язково має бути підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт відмові військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Однак висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 144 від 07.05.2023р., який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 335 від 08.05.2023р., не містить встановлення факту про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких умов вважаю, що матеріали справи не містять допустимих доказів на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 07.05.2023р. від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України” (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі “Алене де Рібермон проти Франції” Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У справах “Малофєєва проти Росії” (“Malofeyevav.Russia”, рішення від 30.05.2013р.) та “Карелін проти Росії” (“Karelinv.Russia”, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі вищевикладеного вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 335 від 08.05.2023р.).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження по справі за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 335 від 08.05.2023р.), у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративних правопорушень.
Водночас щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 363 від 14.05.2023р., слід зазначити таке.
Факти вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, який зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 363 від 14.05.2023р., якій останній підписав без будь-яких зауважень щодо його змісту, підтверджується: протоколами про адміністративне затримання ОСОБА_1 серії ОДМ/В № 313 від 14.05.2023р.; тимчасовим військовим посвідченням військовослужбовця, видане командиром військової частини НОМЕР_2 від 22.12.2022р.; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 157 від 14.05.2023р., згідно якого у крові ОСОБА_1 станом на 14.05.2023р. о 13 год. 55 хв. виявлено 3,05 % алкоголю; витягом з наказу Міністерства оборони України № 38 від 05.04.2023р. на ОСОБА_1 ; службовою характеристикою, яка не містить дати її складення та медичною характеристикою від 08.05.2023р. на ім'я ОСОБА_1 ; заявами ОСОБА_1 від 09.05.2023р. № 2223, від 14.05.2023р. № 2348.
Під час судового розгляду також допитано свідка ОСОБА_3 , якій дав показання, що ОСОБА_1 в його присутності 14.05.2023р. пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газового аналізатора результат якого був позитивний, при цьому ОСОБА_1 не заперечував щодо його результатів та не вимагав відібрати у нього для аналізу біологічні матеріали.
Водночас до уваги не беруться показання свідка ОСОБА_4 , оскільки останні не мають жодного значення для встановлення обставин вчинення чи не вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
До уваги також не беруться твердження захисниці Влявої І.М. викладені у письмових поясненнях щодо необхідності закриття провадження у справі, оскільки останні базуються виключно на припущеннях захисниці. При цьому стверджуючи про недоліки висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння захисниця вказую на необхідність зазначення в останньому інформації, зазначення якої не передбачено чинним законодавством, зокрема, щодо фаху лікаря.
При призначенні адміністративного стягнення з урахуванням встановленого, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу мінімальної межі, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” 3674-VI від 08.07.2011р., ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 24, 27, 36, 172-20, 221, 247, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 363 від 14.05.2023р.), та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави ((отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/21081100 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA758999980313040106000014454 код банку отримувача (МФО): 899998) у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ОДМ/В № 335 від 08.05.2023р.) - закрити у зв'язку із відсутню складу адміністративного правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника.
Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ф.Г. Сокол