13 червня 2023 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08 травня 2023 року,-
Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та за його вчинення накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 24 березня 2023 року о 13 год. 00 хв., на автомобільній дорозі сполученням н.п. Буденець - Красноїльськ на відстані 1500 м. до лінії державного кордону України, що на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території АДРЕСА_3, був виявлений спільно з ОСОБА_2 прикордонним нарядом «Контрольний пост» під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України.
Своїми діями, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги cт. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 cт. 204-1 КУпАП.
ЄУНСС: 723/1684/23 Головуючий в І інстанції: Бужора В.Т.
Номер провадження: 33/822/376/23 Суддя-доповідач: Станковська Г.А.
Категорія: ч.2 ст. 204-1 КУпАП
На цю постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
На підтримку своїх доводів зазначає, що не мав умислу на незаконний перетин державного кордону, оскільки працює менеджером зі збуту і 24.03.2023 перебував у відрядженні згідно наказу, рухався на автомобілі разом зі співробітником по робочому маршруту «Сторожинець-Красноїльськ», де їх було зупинено працівниками прикордонної служби.
Звертає увагу на те, що надав працівникам ДПСУ довідки з місця роботи, однак до матеріалів справи їх не було долучено.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений із низкою порушень, оскільки у ньому не зазначено кваліфікуючу ознаку, передбачену ч.2 ст.204-1 КУпАП, а саме - вчинення групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.
Також зауважує, що у протоколі не зазначено, які саме його дії свідчать про незаконну спробу перетину державного кордону і в чому конкретно ці дії полягали.
Окрім цього, вказує, що в матеріалах справи відсутні пояснення ОСОБА_2 , який згідно протоколу вчинив правопорушення спільно з ОСОБА_1 .
Зрештою стверджує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що він діяв умисно, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Борденюк О.В. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених підстав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог не дотримався та прийняв рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи.
В обґрунтування свого рішення районний суд послався на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 24.03.2023 та письмовими поясненнями.
З такою позицією апеляційний суд не може погодитись з наступних підстав.
Частиною 2 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає в діях щодо перетинання або спроби перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску.
Дослідивши та проаналізувавши докази, наявні у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що вони не доводять винуватість ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
З дослідженого в апеляційному суді протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №133736 від 24.03.2023 вбачається, що цього ж дня о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 спільно з громадянином ОСОБА_2 здійснили спробу незаконного перетинання державного кордону поза межами пунктів пропуску, оскільки були виявлені на автомобільній дорозі сполученням н.п. Буденець - н.п. Красноїльськ на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на відстані 15 000 м до державного кордону (а.с.4).
Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність протоколу вимогам ст.256 КУпАП є слушними, оскільки у ньому не зафіксовано конкретні дії ОСОБА_1 та його співучасника, які були вчинені з метою незаконного перетину кордону, а сам по собі факт їхнього проїзду по автомобільній дорозі Буденець-Красноїльськ не свідчить про намір вчинити правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів, які б підтвердили спробу незаконного перетину ОСОБА_1 державного кордону: фото- чи відеофіксацію місця затримання чи руху транспортного засобу, схему місцевості із прив'язкою до місця спроби незаконного перетину державного кордону, що у свою чергу позбавляє апеляційний суд можливості повно та всебічно дослідити фактичні обставини справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки зазначені в ньому обставини не підтверджуються іншими доказами.
Окрім цього, ставлячи у вину ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення у співучасті, уповноважений орган не долучив до матеріалів справи відомостей щодо співучасника ОСОБА_2 - даних, які б ідентифікували його особу чи свідчили б про спільні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Слід зауважити, що у матеріалах справи відсутній протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення документів, а отже, у ОСОБА_1 не було виявлено речей чи документів, які б могли свідчити про намір перетину державного кордону. Навпаки, ОСОБА_1 мав при собі паспорт громадянина України, а не закордонний (а.с.7).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , 24.03.2023 року його разом зі співробітником ОСОБА_3 зупинили працівники ДПСУ на околиці н.п. Буденець, та у подальшому вони направились до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ОСОБА_1 надав довідки з місця роботи та пояснив, що вони є торгівельними представниками та їхали своїм робочим маршрутом «Сторожинець-Красноїльськ», наміру перетинати кордон не мали (а.с.5).
Посилаючись у постанові на письмові пояснення ОСОБА_1 як на доказ його вини за ч.2 ст.204-1 КУпАП, суд першої інстанції не зауважив, що останній у поясненнях вину не визнав та доводив законність свого перебування поблизу державного кордону.
У матеріалах справи також наявні пояснення інспектора прикордонної служби ОСОБА_4, згідно яких останній 24.03.2023 о 13 год. 00 хв. виконував наказ з охорони державного кордону та на відстані 15 000 м до лінії державного кордону виявив громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в ході опитування яких встановити мету руху в напрямку кордону не вдалося. У подальшому вказаних громадян у супроводі було доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з метою встановлення ознак правопорушення (а.с.6).
Оскільки ОСОБА_4 є заінтересованою особою, т.я. працює інспектором прикордонної служби та виявив і доставив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відділу прикордонної служби для встановлення ознак правопорушення, суд вважає, що його пояснення не можуть безумовно свідчити на користь винуватості ОСОБА_1 , зокрема і з огляду на те, що в справі відсутні пояснення іншого учасника правопорушення - ОСОБА_2 .
Апеляційний суд також звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення і в поясненнях працівника прикордонної служби зазначено місце виявлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 15 000 м від лінії державного кордону, у той час як згідно постанови суду вказані особи перебували на відстані 1500 м від державного кордону, тобто, суд першої інстанції на власний розсуд розтлумачив зміст цих матеріалів для встановлення вини ОСОБА_1 і це без прив'язки до місцевості у вигляді карти чи фото, яке б підтверджувало версію працівника прикордонної служби.
Окрім цього, до апеляційної скарги ОСОБА_1 додав докази, які підтверджують його письмові пояснення.
Згідно довідки №01 від 24.03.2023, ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «Світ Ідей» на посаді менеджера зі збуту з 22.08.2022 р. на підставі наказу №2 від 19.08.2022 р. на повну зайнятість (а.с.20).
Відповідно до наказу директора ТОВ «Світ Ідей» №5 від 20.03.2023 р., ОСОБА_1 було відряджено на 4 календарних дні, з 21.03.2023 р. по 24.03.2023 р. до м.Сторожинець, с.Чудей, с.Красноїльськ Чернівецької області (а.с.21).
На переконання апеляційного суду, вказані докази підтверджують законність перебування ОСОБА_1 на автодорозі АДРЕСА_2 у зазначені в протоколі дату і час, у зв'язку із виконанням ним своїх посадових обов'язків та свідчать про відсутність умислу на незаконне перетинання державного кордону.
У відповідності до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що належних доказів того, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину кордону спільно з ОСОБА_2 , посадовими особами ДПСУ не було надано і у матеріалах справи не міститься.
Отже суд першої інстанції, як на докази винуватості особи, у цій справі, заслався лише на протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та на письмові пояснення працівника прикордонної служби, який є заінтересованою особою, а відтак прийняв рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи.
У свою чергу, стороною захисту надано належні докази, які свідчать про невинуватість ОСОБА_1 та спростовують позицію органу, що склав протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.247,251,252,280,294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду Г.А. Станковська