12 червня 2023 р. Справа № 520/8454/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 23.12.22 по справі № 520/8454/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.01.2016 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % від сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2016;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки від 29.07.2021 за № 100/33772 (вих. № 33 41-2844 від 29.07.2021) про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі довідки від 29.07.2021 за № 100/33772 (вих. № 33/41-2844 від 29.07.2021) про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, у розмірі 80 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, однією сумою, починаючи з 01.12.2019.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Питання поновлення строку на звернення до суду судом у цій ухвалі не вирішувалось.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві представника позивача від 19.12.2022.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.01.2016 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % від сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2016 - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам та матеріалам справи. Просить урахувати, що у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначав, що перебіг строку звернення до адміністративного суду почався з середини вересня 2022 року, тобто з моменту, коли представник позивача, адвокат Осадча Вікторія, ознайомилася 23.09.2022 з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 та отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.09.2022 за № 2000-0203-8/63611, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки від 29.07.2021 за № 100/33772, що отриманий на адвокатський запит від 12.09.2022. Крім того позивачу не повідомлялося органами Пенсійного фонду України про прийняті рішення щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером та з 26.01.2013 перебуває на обліку в ГУПФУ в Харківській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Із позовом у цій справі позивач звернувся 12 жовтня 2022 року, а позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії - з 01 січня 2016 року.
Зокрема, позивач у позовній заяві просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.01.2016 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % від сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2016.
Перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року здійснено відповідачем у 2018 році на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб».
Ухвалою від 23 грудня 2022 року адміністративний позов в цій частині позовних вимог Харківським окружним адміністративним судом, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 1140/2132/18, залишено без розгляду з тих підстав, що, звертаючись лише 12 жовтня 2022 року за вирішенням спору в частині позовних вимог, який стосується правомірності проведеного перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що ознайомлення представника позивача у вересні 2022 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо перерахунку його пенсії з 2018 року у зменшеному відсотковому розмірі від грошового забезпечення, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через три роки після отримання перерахованої пенсії.
Надаючи правову оцінку мотивам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Колегія суддів звертає увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
В постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 сформовано висновок щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже отримання позивачем листа відповідача від 27.09.2022 за № 2000-0203-8/63611 на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Разом з тим з позовом про здійснення перерахунку за період з 01.01.2016 позивач звернувся лише 12.10.2022, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
До того ж, колегія суддів уважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Разом з тим суд першої інстанції залишив без розгляду позовні вимоги про перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, проте враховуючи, що позов подано 12.10.2022, шестимісячний строк розпочинається з 12.04.2022.
Отже судом першої інстанції не враховано, що позивачем не пропущено строк звернення із вищезазначеними позовними вимогами за період, починаючи з 12.04.2022 р., у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги помилково залишено без розгляду.
Відтак період позовних вимог, який залишено без розгляду, визначено неправильно, що призвело до передчасного висновку і, відповідно, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 1140/2132/18.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим уважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, питання розподілу судових витрат, сплачених позивачем за подення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегією суддів наразі не вирішується.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 по справі № 520/8454/22 - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % від сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк