12 червня 2023 року м. Житомир
справа № 240/3018/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки яка полягає у не включенні до складу до складу грошового забезпечення, з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні та грошової компенсації за невикористаних 20 діб щорічної основної відпустки та за невикористані 112 діб щорічної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та індексації;
- зобов"язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористаних 20 діб щорічної основної відпустки та за невикористані 112 діб щорічної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій, обчисливши їх розміром із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та індексації.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при звільненні з військової служби відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористаних 20 діб щорічної основної відпустки та за невикористані 112 діб щорічної додаткової відпустки, однак без врахування у складі грошового забезпечення, з якого обчислено розміри такої допомоги, індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Вважаючи, що невиплата одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки у повному обсязі є протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали суду від 07.02.2023 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21 лютого 2023 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№13723/23), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 31.05.2022 проходив військову службу в Збройних Силах України у Житомирському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
На підставі наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 14.05.2022 №148 капітана ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 31.05.2022 №128, звільнено з військової служби за підпунктом «б» (за станом здоров"я) відповідно до п.3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" та виключено зі списків особового складу з 31.05.2022.
Відповідачем не заперечується виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток без обчисллення їх розміру із урахуванням місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та індексації.
Листами від 27.01.2023 №9/229 та №9/230 відповідач повідомив адвокату позивача, зокрема, що суми виплаченої ОСОБА_1 індексації та додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, не включаються до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток та грошової допомоги при звільненні.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В розумінні ч.2, 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому таке грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання, встановлених Конституцією України, гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно з положеннями абз. 1, 2 пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі - Порядок №260) одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою; які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Таким чином одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день звільнення та розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку займав військовослужбовець.
В свою чергу а.6 розділу ХХХІ Порядку №260 визначено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.
Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані днів щорічної основної відпустки, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 24.10.2018 по справі № 820/3211/17, в якій суд касаційної інстанції за наслідками дослідження аналогічних обставин дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Також, суд зазначає, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Таким чином, оскільки перед звільненням з військової служби індексація нараховувалась і виплачувалась позивачу, що не заперечується відповідачем, тому підстави вважати такі виплати (індексацію) одноразовими видами грошового забезпечення відсутні, а відтак відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпустки.
Щодо позовних вимог про врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація за невикористані дні відпусток, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, суд зазначає наступне.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, пунктом 1 якої передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, зокрема виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
На день звільнення позивача зазначений пункт було викладено у такій редакції: Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця №12 за 2022 рік, позивачу в період з березня 2022 року по червень 2022 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, така винагорода виплачувалась щомісячно у сталій сумі.
Таким чином, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, виплачувалася позивачу щомісячно з моменту її установлення Кабінетом Міністрів України та до моменту звільнення позивача з військової служби.
Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо того, що додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 не є систематичною, оскільки аналіз норм постанови Кабінету Міністрів України №168 з урахуванням фактичних обставин цієї справи, а саме виплати позивачу додаткової винагороди щомісячно, з моменту її установлення до моменту звільнення позивача з військової служби вказує на те, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Те, що виплату зазначеної винагороди встановлено Кабінетом Міністрів України здійснювати на період воєнного стану жодним чином не спростовує притаманних їй ознак щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позаяк воєнний стан, як правовий режим, не є одномоментним за своєю суттю, триває певний період до його скасування у встановленому порядку і протягом цього періоду виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 здійснюється щомісячно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпустки, з обчисленням їх розміру без врахування індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб'єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, враховуючи раніше виплачені суми.
При цьому, доводи відповідача про недотримання позивачем строків звернення до суду є необґрунтованими з огляду на те, що згідно із частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
У частині другій статті 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 Закону України «Про оплату праці»).
Згідно із підпунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713 суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток належить до фонду додаткової заробітної плати та є виплатою за невідпрацьований час.
Таким чином, грошова компенсація у разі невикористання відпусток, грошова допомога при звільнення є складовою частиною додаткової заробітної плати і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому грошової компенсації у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Лист щодо спірного питання складений відповідачем 27.01.2023, із позовною заявою до суду позивач звернувся 03.02.2023, тобто в межах встановлених строків.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору не стягуються з відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул.С.Параджанова, 4, м.Житомир, 10001, код 07873079) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, обчисливши їх розмір без врахування індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Зобов'язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, враховуючи раніше виплачені суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 12 червня 2023 року.
Суддя А.В. Горовенко