29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" червня 2023 р. Справа № 924/313/23
Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, смт Казанка Баштанського району Миколаївської області
до фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни, м. Нетішин Хмельницької області
про стягнення 15 371,24 грн., з яких 12 617,59 грн. інфляційних витрат та 2 753,65 грн. 3% річних
Представники сторін:
від позивача: Корякін Д.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Встановив: на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, смт Казанка Баштанського району Миколаївської області до фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни, м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 15 371,24 грн., з яких 12 617,59 грн. інфляційних витрат та 2 753,65 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 21.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, смт Казанка Баштанського району Миколаївської області до фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни, м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 15371,24 грн, для її розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09:30 год. 15 травня 2023 року.
Ухвалою суду від 15.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/313/23 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 10:00 год. 29 травня 2023 р.
Ухвалою суду від 29.05.2023 закрито підготовче провадження у справі № 924/313/23. Призначено справу № 924/313/23 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11 год. "12" червня 2023 р.
Повноважний представник позивача в засіданні суду підтримав вимоги викладені у позові та наполягав на його задоволенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Рішенням Господарського суду області від 16.11.2022 р. позов фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, смт Казанка Баштанського району Миколаївської області до фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни, м. Нетішин Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича, с. Софіївська Борщагівка Київської області про стягнення 133477,24 грн задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_2 ) 133477,24 грн (сто тридцять три тисячі чотириста сімдесят сім гривень 24 коп.) заборгованості, 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.11.2022 у справі №924/632/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.11.2022 у справі №924/632/22 залишено без змін.
06.02.2023 видано наказ.
07.07.2022 між ТОВ "Консалтингова група "Фін-Юр-Сервіс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Охріменка О.О., який діє на підставі постанови Господарського суду Одеської області від 11 травня 2021 року по справі №916/3145/20 (Первісний кредитор) та фізичною особою - підприємцем Корякіним Д.В. (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №42017865-3/2022 (далі - договір відступлення), умовами якого визначено, що Боржник 1 - це ФОП Панасюк Оксана Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_1 ), що є суборендарем за Договором 1; Договір 1 - це договір суборенди №11-05/20 від 03 листопада 2020 року (акти, угоди до нього), що укладені між ТОВ "Консалтингова група "Фін-Юр-Сервіс", правонаступником якого є Новий кредитор, та Боржником 1; Право вимоги - наявні грошові права вимоги Первісного кредитора до, зокрема Боржника 1 станом на дату відступлення Права вимоги, що включає в себе право вимагати у Боржника 1 виконання грошового зобов'язання по сплаті суми заборгованості за Договором 1 у сумі 133477,24 гривень.
Також у договорі відступлення вказано, що підставою для відступлення права вимоги Первісним кредитором Новому кредитору стало визначення Нового кредитора переможцем на відкритих електронних торгах (аукціоні) у відповідності до чинного законодавства України, результати котрого оформлено Протоколом про результати електронного аукціону №UA-РS-2022-04-30-000001-1 від 10.05.2022 в межах провадження у справі №916/3145/20 про банкрутство Первісного кредитора, про що було складено відповідний протокол про результати електронного аукціону, та ухвала Господарського суду Одеської області від 21 червня 2022 року по справі №916/3145/20.
Згідно з п. 1.1 договору відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору Право вимоги, зокрема до Боржника 1 за Договором 1.
Цей Договір спрямований на врегулювання цивільних правовідносин, що виникають з приводу та у зв'язку з відступленням в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, Первісним кредитором Новому кредитору Права вимоги, належного Первісному кредитору, в межах яких Новий кредитор стає кредитором (набуває права кредитора) за Договором 1 (п. 1.2 договору відступлення).
Відповідно до п. 1.3 договору відступлення за ним до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника 1 належного та реального виконання зобов'язання по поверненню суми заборгованості за Договором 1.
Право вимоги переходить до Нового кредитора після підписання цього Договору та у разі повної оплати Права вимоги до підписання цього Договору у відповідності з протоколом про проведення електронного аукціону №UA-РS-2022-04-30-000001-1 від 30.05.2022 та приписами ч. 3 ст. 82 Кодексу України з процедур банкрутства (п. 1.4 договору відступлення).
У п. 1.5 договору відступлення Первісний кредитор підтверджує, що Право вимоги повністю оплачене Новим кредитором до підписання цього Договору.
Новий кредитор зобов'язаний сплатити Первісному кредитору ціну реалізації права вимоги, передбачену протоколом електронного аукціону №UA-РS-2022-04-30-000001-1 від 10.05.2022 (пп. 2.1.1), а Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору протягом 1 робочого дня від дня підписання цього Договору оригінали (а за відсутності оригіналів - наявні копії) усіх наявних в нього документів, які свідчать про Право вимоги за Договором 1, та інформацію, яка важлива для їх здійснення. Факт передачі Первісним кредитором Новому кредитору документів засвідчується складанням Акту, який підписується повноважним представником Первісного кредитора та Новим кредитором (пп. 2.2.1).
Згідно з п. 4.1 договору відступлення він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
У п. п. 5.1 - 5.3 договору відступлення зазначено, що Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданого за цим Договором Права вимоги, але не відповідає перед Новим кредитором за можливість, наслідки оскарження Боржником 1 або третіми особами цього Договору та не відповідає перед Новим кредитором за невиконання Боржником 1 зобов'язань за відповідним договором. Новий кредитор після переходу до нього прав кредитора за Договором 1 користується цими правами на власний розсуд, в тому числі має право відступити Право вимоги за Договором 1 будь-якій третій особі тощо. Новий кредитор набуває Право вимоги виключно в своїх інтересах та за свій власний рахунок.
Відступлення Права вимоги від Первісного кредитора до Нового кредитора не є фінансовою послугою, в тому числі факторингом, в розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших нормативно-правових актів, чинних на території України (п. 6.1 договору відступлення).
Згідно з актом приймання-передачі документів від 07.07.2022 ТОВ "Консалтингова група "Фін-Юр-Сервіс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Охріменка О.О. передано фізичній особі - підприємцю Корякіну Д.В. відповідно до договору відступлення копії документів: договору суборенди, актів приймання-передавання майна, актів надання послуг тощо.
12.07.2022 позивач направив відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, в якому зазначив, що за результатом проведення електронного аукціону UA-РS-2022-04-30-000001-1 від 10.05.2022 з продажу права вимоги ТОВ "Консалтингова група "Фін-Юр-Сервіс" до фізичної особи-підприємця Панасюк О.М. за договором суборенди №11-05/20 від 03.11.2020 року на суму 133477,24 грн його було визнано переможцем, та у подальшому відступлено вищезазначене право вимоги. Позивач просив невідкладно виконати свої зобов'язання з оплати заборгованості у сумі 133477,24 грн (опис вкладення у лист та накладна відділення поштового зв'язку від 12.07.2022).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2022 у справі №916/3145/20, зокрема затверджено звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „Фін Юр Сервіс" по справі №916/3145/20 та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „Фін Юр Сервіс", ліквідовано та припинено товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „Фін-Юр-Сервіс" з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора, провадження у справі №916/3145/20 закрито. В ухвалі зазначено про наявність дебіторської заборгованості, зокрема ФОП Панасюк О.М., щодо якої 28.01.2022 проведено засідання комітету зборів кредиторів, прийнято рішення здійснити продаж активу, переможцем аукціону, проведеного 10.05.2022, є ФОП Корякін Д.В. Також зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „Фін-Юр-Сервіс" відступити покупцю ФОП Корякіну Д.В. шляхом укладення договору купівлі-продажу права вимоги до ФОП Панасюк О.М. за договором суборенди №11-05/20 від 03.11.2020 в сумі 133477,24 гривень.
АТ "Комерційний індустріальний банк" листом від 27.10.2022 надано інформацію щодо руху коштів за рахунком НОМЕР_3 за період з 01.11.2020 по 26.10.2021, зокрема, виписку по особовим рахункам, в якій містяться відомості про сплату Панасюк О.М. на рахунок ТОВ "Фін-Юр-Сервіс" коштів із призначенням платежу "компенсація комунальних послуг за вересень", а саме: 09.12.2020 - 5500,00 грн, 14.12.2020 - 9000,00 грн, 21.12.2020 - 5000,00 грн, 28.12.2020 - 20000,00 грн, 28.01.2021 - 15000,00 грн, 09.02.2021 - 12000,00 грн, 01.03.2021 - 10000,00 грн та 10000,00 грн, 09.03.2021 - 5000,00 грн та 10000,00 грн, 17.03.2021 - 10000,00 грн, 17.05.2021 - 5000,00 грн, 24.05.2021 - 7000,00 грн, 07.06.2021 - 10000,00 грн, 29.06.2021 - 5000,00 грн, 19.07.2021 - 2000,00 грн, 27.07.2021 - 10000,00 грн, 09.09.2021 2000,00 грн, 22.09.2021 - 5000,00 грн, 04.10.2022 - 2000,00 грн, 25.10.2021 - 2000,00 гривень.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. від 01.03.2023 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №924/632/22 від 06.02.2023 Господарським судом Хмельницької обласі про стягнення заборгованості.
Згідно платіжної інструкції №276 від 14.03.2023, приватним виконавцем Терлеєвим І.М. перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця Корякіна Д.В. грошові кошти у сумі 135958,24 грн. у якості оплати боргу по наказу Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023 у справі №924/632/22.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою коштів у сумі 135958,24 грн., позивач звернувся з позовом до суду про стягнення за період з 07.07.2022 по 14.03.2023 12617,59 грн. інфляційних втрат та 2753,65 грн. 3% річних.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.
Заявлені до стягнення суми річних та інфляційних нараховані позивачем у зв'язку з наявністю заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору про відступлення права вимоги № 42017865-3/2022 від 11 травня 2021 року.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Наявність права вимоги вказаної заборгованості за результатом проведення електронного аукціону №UA-PS-2022-04-30-000001-1 від 10.05.2022, з продажу права вимоги ТОВ «консалтингова група «Фін-Юр-Сервіс» до фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни за договором суборенди №11-05/20 від 03.11.2020 на суму 133477,24 грн. та на підставі укладеного 07.07.2022 договору про відступлення права вимоги, порушення таких зобов'язань відповідачем та виникнення в останнього, у зв'язку з цим, заборгованості (основної) у розмірі 133477,24 грн. підтверджується рішенням суду від 16 листопада 2022 року у справі №924/632/22.
У відповідності до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, в рішенні зазначено, що наявність заборгованості Фізичної особи-підприємця Панасюк О.М. заборгованості в сумі 133477,24 грн. підтверджується матеріалами справи №924/632/22. Позов, в цій частині задоволено.
Відповідно до п. 2. 6. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Таким чином, наявність основної заборгованості відповідача перед є доведеним фактом, який приймається судом при вирішенні даної справи. Відсутність доказів погашення вказаної заборгованості станом на 13 березня 2023 року свідчить про її наявність, станом на час здійснення позивачем заявлених до стягнення нарахувань. Наявність же такої заборгованості, в силу ст. 625 ЦК України є підставою для нарахування інфляційних та 3 % річних. Так, згідно вищевказаної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, судом враховується п. 5.1. Постанови Пленуму ВГС України від 17.12.13р. № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де вказано, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
Також судом відмічається, що нарахування річних та інфляційних з моменту виникнення прострочення та до моменту подання позову також є обґрунтованим, оскільки узгоджується з позицією ВГС України, викладеною у п. 7. 1. вищевказаної постанови Пленуму, де вказано, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. При цьому, судом відмічається відсутність доказів виконання рішення суду у справі № 19/5025/1429/12.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За таких обставин, наявність ст. 625 ЦК України, існування заборгованості (в тому числі встановленої за рішенням суду) у період нарахування річних та інфляційних дає підстави позивачу до стягнення останніх, що в свою чергу свідчить про виникнення у відповідача обов'язку (встановленого законом) щодо їх погашення.
До відповідача заявлено вимогу про стягнення 2753,65 грн. 3% річних за період з 07.07.2022 р. по 14.03.2023 р. та 12617,59 грн. інфляційних нарахувань за період з 07.07.2022р. по 14.03.2023р.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Перевіривши правильність здійсненого розрахунку 3% річних, суд доходить висновку, що правомірним є нарахування 2742,68 грн. за період з 07.07.2022 по 13.03.2023 (оскільки день проплати не враховується в нарахування), а тому в частині стягнення 10,97 грн. 3% річних необхідно відмовити.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Щодо стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).
Також об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок інфляційних втрат в межах періоду визначеного позивачем (з 07.07.2022 по 14.03.2023) на заборгованість 133477,24 грн., яка має місце у період з липня 2022р. по лютий 2023р., вважає допустимим до стягнення інфляційні втрати за час прострочення виконання зобов'язання у розмірі 12617,59 грн.
Враховуючи вищезазначені обставини та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У зв'язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно задоволленим позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, смт Казанка Баштанського району Миколаївської області до фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни, м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 15 371,24 грн., з яких 12 617,59 грн. інфляційних витрат та 2 753,65 грн. 3% річних задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Панасюк Оксани Миколаївни, ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_2 ) 2742,68 грн (дві тисячі сімсот сорок дві гривні 68 коп.) 3% річних, 12617,59 грн (дванадцять тисяч шістсот сімнадцять гривень 59 коп.) інфляційних нарахувань та 2682,08 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 08 коп.) судового збору.
Видати наказ.
В частині стягнення 10,97 грн. 3% річних відмовити.
Повне рішення складено 12.06.2023р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя І.В. Грамчук
Віддруков.: 3 - примірн.:
1 - до справи,
2 - позивачу (56000, Миколаївська область, Баштанський район, смт Казанка, вул. Слов'янська, 33; urikskiev@ukr.net),
3 - відповідачу (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, провул. Зелений, 11; panasukoksana136@gmail.com),