Справа № 357/5692/23
3/357/2917/23
05.06.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олег Гребінь розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 121193 від 09.05.2023 року: 09.05.2023 в АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 висловлював погрози, образи та вчиняв фізичний вплив стосовно своєї матері ОСОБА_2 , чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КупАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що того дня його бабуся попросила до неї додому та забрати з її домоволодіння собак, котрих до неї принесла онучка, оскільки дані безпритульні собаки є непотрібними бабусі, за ними необхідно доглядати, проте в силу свого віку бабуся не справляється із цим, крім того бабуся ОСОБА_1 боїться даних собак. Тому ОСОБА_1 того дня приїхав та забрав деяких собак та повернувся аби забрати інших, в цей час додому до бабусі прийшла племінниця ОСОБА_1 , котра почала вчиняти сварку з приводу того, що ОСОБА_1 вивозить собак, та як наслідок племінниця ОСОБА_3 викликала працівників поліції. ОСОБА_1 вказав, що жодного домашнього насильства відносно своєї матері він не вчиняв, а протокол було складено на підставі недостовірних пояснень племінниці ОСОБА_1 , котра бажала помститись ОСОБА_1 за те, що він вивіз собак, котрих ОСОБА_3 принесла до бабусі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , а також дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 121193 від 09.05.2023 року, копію термінового заборонного припису, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, заяву ОСОБА_3 від 09.05.2023, письмові пояснення ОСОБА_3 від 09.05.2023, рапорт від 09.05.2023, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами).
Відповідно до ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства, а саме те, що 09.05.2023 ОСОБА_1 висловлював погрози та образи відносно своєї матері ОСОБА_2 .
Обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення ґрунтується на виключно заяві ОСОБА_3 , її письмових поясненнях. При цьому будь-яких інших доказів, відомостей про свідків, тощо, які б також прямо чи опосередковано підтверджували обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.
Натомість ОСОБА_1 повністю заперечив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід вказати, що наявні в матеріалах справи відеозаписи цілком підтверджують пояснення надані ОСОБА_1 та свідчать про сварку з приводу того, що ОСОБА_1 на прохання його бабусі вивіз безпритульних собак з домоволодіння бабусі, з чим категорично була незгодна племінниця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Крім цього з відеозаписів вбачається, що мати ОСОБА_2 особисто вказувала на те, що виклик працівників поліції був безпідставний, самостійно підтверджувала наявність певного конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також зафіксовано, що ОСОБА_2 відмовилась від написання заяв, пояснень, тощо, та не бажала притягнення ОСОБА_1 до відповідальності,
З вищевикладеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було складено у зв'язку зі сваркою в сім'ї на певного конфлікту, а не у зв'язку з вчиненням домашнього насильства в сім'ї з боку ОСОБА_1 .
Крім цього, обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП є те, що внаслідок дій особи могла бути чи була нанесена шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого, в даному випадку ОСОБА_2 .
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять доказів можливості завдання чи безпосереднього завдання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
За таких обставин, у суду є всі підстави для розумного сумніву у тому, що ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері дії, які можна кваліфікувати, як домашнє насильство.
Суддя зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, проте наявні матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи зазначене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
Суддя також звертає увагу, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що достатніх доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суддя дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 173-2, ст. 221,ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяОлег ГРЕБІНЬ