Справа № 931/300/23
Провадження № 2/931/98/23
05 червня 2023 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря - Марчук Н.Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позов мотивує тим, що 14 липня 2000 року між сторонами був укладений шлюб, який розірвано рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 28 березня 2019 року. Від спільного подружнього життя мають двох повнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З відповідачем проживають окремо, неповнолітні діти проживають разом з позивачем. Вона самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати неповнолітніх дітей, а також виконувати всі інші обов'язки необхідні для належного утримання дітей. Відповідач, час від часу надавав матеріальну допомогу на утримання дітей, але її недостатньо. Оскільки добровільно про сплату аліментів з відповідачем їй домовитися не вдалося, змушена була звернутися до суду.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя с. Линів Володимирського району Волинської області на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до повноліття дітей.
05.06.2023 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому він зазначає, що ніколи не ухилявся та не ухиляється від обов'язку утримувати своїх дітей, спілкуватися з ними та бути частиною їхнього життя. Неповнолітні сини після розлучення проживають разом з колишньою дружиною, проте він бере участь у вихованні синів, навчанні, забезпечує їх продуктами харчування, одягом, взуттям, канцелярським приладдям, сплачує за харчування дітей у школі. Дочка ОСОБА_9 , 2006 року народження проживає з бабусею (його мамою) у с. Садів, Торчинської селищної ради Луцького району. Він також забезпечує її продуктами харчування, одягом, взуттям, засобами гігієни, надає кошти на купівлю приладдя для навчання. На вихідні та свята дочка приїздить до нього та має хороші стосунки з його дружиною. Відтак, вважає, що оскільки неповнолітня дочка проживає з бабусею, підстав для стягненння аліментів на її утримання в користь колишньої дружини, немає. Крім того, погоджується сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх синів, що проживають з позивачем, в розмірі по 1500 грн. на кожного, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, з підстав, заявлених у ньому, додатково зазначила, що ознайомилася з відзивом відповідача і погоджується, що дочка ОСОБА_9 , 2006 року народження проживає з його мамою, а тому вимоги про стягнення аліментів на її утримання в свою користь не підтримує. В іншій частині позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. 05 червня 2023 року, через канцелярію суду, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить справу слухати без участі відповідача, відмовити в заявлених позовних вимогах та прийняти рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до повноліття дітей.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 28.03.2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , укладений 14 липня 2000 року, розірвано (а.с.4-8).
У сторін є четверо спільних неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що встановлено з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.09.2006 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2007 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що встановлено з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 27.05.2009 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що встановлено з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 13.08.2012 року (а.с.10,11,12,13).
Згідно Витягу №159 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що позивач з дітьми зареєстровані за однією адресою і відповідачем (а.с.14).
Згідно довідки №259 від 19.05.2023 року виданої Торчинською селищною радою, ОСОБА_5 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 (а.с.31).
Згідно довідки виданої Линівською гімназією, відповідач ОСОБА_2 оплатив за харчування синів у 2022-2023 роках в сумі 9100 грн. (а.с.31 з/с).
Згідно довідки № 51/01-23 від 25 травня 2023 року неповнолітня ОСОБА_5 навчається Торчинському професійному ліцеї, знаходиться на неповному державному забезпеченні (а.с.32).
У відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 23.02.2021 року (а.с.32 з/с).
Між сторонами не досягнуто згоди щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, що відповідає приписам ч. 3 ст. 181 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач ОСОБА_2 є здоровою, працездатною, на обліку у лікарів не перебуває, крім спіьних неповнолітніх чотирьох дітей з позивачем, має на утриманні ще сина від іншого шюбу, 2021 року народження.
Неповнолітні діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з бабусею, що підтвердили самі сторони, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здорові, на обліку в лікарів не перебувають, самостійних доходів не мають, проживають з матір'ю.
Правовою підставою для стягнення аліментів на утримання дитини із одного із батьків є проживання дитини разом з іншим із батьків.
Оскільки неповнолітня ОСОБА_12 , 2006 року народження, проживає разом з бабусею, підстав для стягнення з відповідача аліментів на її утримання в користь позивача, немає.
Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» також визначено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який встановлений Законом, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2023 року - 2833 гривні.
Згідно ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Визначаючи розмір стягуваних аліментів на неповнолітніх синів, суд враховує матеріальне становище відповідача, який є працездатною особою, на утриманні відповідача знаходиться ще один син від іншого шлюбу, стан його здоров'я, який є задовільним, стан здоров'я дітей, їх матеріальне становище та потреби дітей в їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку.
Виходячи з вищенаведеного, засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку, про те, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.04.2023 року та до повноліття дітей.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позов задоволено частково на 56%, то з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 601,22 грн.
На підставі ст. ст. 84, 141, 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 81, 141, 206, 247, 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя с.Линів Володимирського району Волинської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.04.2023 року та до досягнення дітьми повноліття.
В решті позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 601 (шістсот одна) гривня 22 копійки.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна