Справа № 947/16159/23
Провадження № 2/947/2798/23
09.06.2023 року суддя Київського районного суду м. Одеси Коваленко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Коваленко О.Б.
Разом з позовом позивачем надано заяву про розгляд клопотання про розстрочення сплати судового збору посилаючись на те, що позивач має скрутне матеріальне становище та зважаючи на воєнний стан в Україні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про відстрочення судового збору з наступних причин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд вважає, що докази, на які посилається позивач не можуть бути підставою для розстроченнясплати судового збору.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже питання відстрочення сплати судового збору є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Позивач в якості підстави для задоволення заяви про звільнення (розстрочення,відстрочення) сплати судового збору вказав на факт скрутного становища, однак заявлені обставини є недостатніми для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини та докази, на які посилаються позивач не свідчать про тяжкий матеріальний стан сторони у розумінні Закону України «Про судовий збір».
Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 13 постанови №10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, однак при пред'явленні позову судовий збір не сплачено.
Таким чином, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплаті підлягає судовий збір у розмірі 8052,00 грн. за вимогу майнового характеру.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 174-175, 185 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Коваленко О. Б.