Справа № 344/8635/19
Провадження № 2/344/202/23
08 червня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Дементьєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договорів купівлі-продажу товарів №247 від 22.10.2018 року та №335 від 23.11.2018 року; стягнення 6 275,00 грн. сплаченої вартості товару, 57 800,00 грн. десятикратної вартості продукції, 5 000,00 грн. моральної шкоди та 3 000,00 грн. витрат за правову допомогу
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договорів купівлі-продажу товарів №247 від 22.10.2018 року та №335 від 23.11.2018 року; стягнення 6 275,00 грн. сплаченої вартості товару, 57 800,00 грн. десятикратної вартості продукції, 5 000,00 грн. моральної шкоди та 3 000,00 грн. витрат за правову допомогу. Позовні вимоги мотивував тим, що 22.10.2018 року він придбав у ФОП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №247 від 22.10.2018 товар, а саме відеодомофон, визовну панель, флешку 32 Гб, комутатор вартістю 4880 грн. Також, 22.10.2018 укладено договір про надання послуг №248, предметом якого було установка домофона та визовної панелі, вартість яких згідно п.4.1. договору становила 495 грн. На виконання п. 1.1. вказаного договору, він на підставі рахунку-фактури №247 проплатив відповідачу кошти в сумі 5375 грн. (4880 грн. вартість товару по договору №247 та 495 грн. вартість встановлення обладнання по договору №248). Однак, через декілька годин після встановлення обладнання, ним виявлено наступні несправності: неспрацювання датчика руху, мерехтіння екрану, самовільне вимкнення пристрою, зависання. Про даний факт було повідомлено продавця (відповідача) та надано відеозапис несправностей придбаного товару. Через декілька днів прийшов монтажник, який провівши огляд, підтвердив несправність пристрою. Продавець погодив заміну пристрою найближчим часом, однак цього не зробив. 05.11.2018 та 07.11.2018 він повторно надіслав відеозаписи несправностей придбаного пристрою. Продавець запропонував придбати за доплату 900 грн. домофон кращої якості. 23.11.2018 року укладено з відповідачем договір купівлі-продажу №335. На виконання п. 1.1. договору №335, на підставі рахунку-фактури №335 проплатив (доплатив) 900 грн. за відеодомофон «Аrnу». При заміні пристрою, монтажник бачив ті ж самі несправності в новому відеодомофоні, як і в попередньому, однак сказав декілька днів протестувати. Після декількох днів тестування ситуація погіршилася, про що було повідомлено продавця, однак останній відмовився проводити заміну. На підставі Закону України «Про захист прав споживачів», він звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області за захистом свого порушеного права. Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області повідомило його, що при проведенні перевірки відповідача не було виявлено за адресою АДРЕСА_1 та порекомендувало звернутися в суд за захистом порушених прав. З метою досудового врегулювання спору, він направляв відповідачу претензію від 27.12.2018, однак останній залишив її без відповіді та задоволення. Просив розірвати договори купівлі-продажу товарів №247 від 22.10.2018 та №335 від 23.11.2018, укладені між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6275 грн. вартості сплаченого товару, 57800 грн. десятикратну вартість продукції, 5000 грн. моральної шкоди та 3000 грн. витрат на написання позовної заяви до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задоволити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні, щодо позовних вимог заперечили, просили відмовити.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено,що 22.10.2018 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір №247 купівлі-продажу товарів (а.с.13-15).
Відповідно до п.1.1 даного договору продавець зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплати систему на суму 4 880,00 грн., відповідно рахунку № НОМЕР_1 , яка є невід'ємною частиною даного договору.
Також, 22.10.2018 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг №248. Вартість послуг згідно п.4.1. договору становила 495 грн. (а.с.19-21).
На підставі рахунку-фактури №247 від 16.10.2018 року позивач проплатив відповідачу кошти в сумі 5375 грн. (а.с.22).
23.11.2018 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір №335 купівлі-продажу товарів, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплати домофон на суму 900,00 грн., відповідно рахунку № НОМЕР_2 , яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с.16).
На підставі рахунку-фактури №335 від 16.10.2018 року позивач проплатив відповідачу кошти в сумі 900 грн. (а.с.23).
Як вбачається з акту надання послуг від 22.10.2018 року, виконавцем були виконані наступні роботи - налаштування обладнання. Загальна вартість робіт (послуг) склала 495 грн. (а.с.24).
Позивач звертався до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області за захистом свого порушеного права, однак листами від 14.02.2019 року та 28.02.2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області повідомило його, що при проведенні перевірки відповідача не було виявлено за адресою АДРЕСА_1 та порекомендувало звернутися в суд за захистом порушених прав (а.с.32,33).
27.12.2018 року позивач направив ФОП ОСОБА_2 заяву-претензію з вимогою здійснити заміну бракованого товару на товар належної якості; сплатити штраф в розмірі 20% від суми товару, що зазначений в договорі п.5.2; виплатити неустойку за кожен день затримки виконаних робіт з усунення недоліків відеодомофона та визивної панелі понад встановлений строк (14 днів) в розмірі 1% вартості товару посилаючись на несправність товару (а.с.34).
Отже, звертаючись до суду з даним позовом позивач, посилається на те, що відеодомофон був проданий йому з недоліками, які перешкоджали нормальному користуванні товару.
Відповідно дост. 42 Конституції Українидержава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Закон України «Про захист прав споживачів'регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 22 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів'визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів'передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Згідно частини 5 статті 6 згаданого вище Закону України виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленості із споживачем, а в разі відсутності такого строку протягом десяти років.
Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництвапротягом служби, в разі відсутності такого строку протягом 10 років.
Положення щодо прав покупців на отримання товару належної якості, яка гарантується продавцем закріплено такожу статтях673та675 ЦК України.
Згідно частини 1статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає вимогам договору купівліпродажу.
Частиною 1 статті 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівліпродажу, а частина 2 цієї статті встановлює, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Подібні зобов'язання виробника (виконавця) прописані і в частині 1статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів.
Як вбачається з матеріалів справи, Договором було передбачено придбання позивачем у відповідача товару та його вартість. Позивач товар отримав та оплатив його вартість, Тобто, сторони здійснили свої права і виконали свої обов'язки відповідно до Договору.
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості визначені статтями 708 ЦК України та статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Частиною першою ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів'передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до частини третьої ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів'вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Відповідно до пункту 5 частини першоїст.1 цього Закону, гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Підставою для задоволення вимоги про розірвання договору та повернення сплаченої суми за товар, є істотний недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому.
Істотним недоліком Закон називає такий недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак, а саме: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 частини першої статті 1 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного обґрунтування та відсутні докази, що товар має істотні недоліки (висновок експертизи).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установленихст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінніст. 77 ЦПК Україниє докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, позивачем не доведено документально, саме наявність факту придбання товару неналежної якості, а також відсутні докази, що товар потребував ремонту чи був наданий на огляд сервісного центру, а отже не проведено оцінку технічного стану відеодомофону.
Таким чином, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є недоведеним, а тому відсутні підстави для його задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.12,13,81,141,263,264-265,268 ЦПК України, ст.ст.673,675,708 ЦК України,Законом України «Про захист прав споживачів», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договорів купівлі-продажу товарів №247 від 22.10.2018 року та №335 від 23.11.2018 року; стягнення 6 275,00 грн. сплаченої вартості товару, 57 800,00 грн. десятикратної вартості продукції, 5 000,00 грн. моральної шкоди та 3 000,00 грн. витрат за правову допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 09.06.2023 року.
Суддя Пастернак І.А.