Справа № 726/1204/23
Провадження №2/726/211/23
Категорія 68
(заочне)
09.06.2023 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Асташева С. А.,
за участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
26.05.2023 на адресу Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 19 червня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 924.
Вказує, що він шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що спільне життя із відповідачем не склалося. На даний час шлюб існує лише формально, адже останній рік не підтримують близьких стосунків, а шість місяців проживають окремо, не ведуть спільного господарства.
Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам, примирення не є можливим, а тому з посиланням на відповідні правові норми просить суд задовольнити позов та розірвати шлюб.
Від відповідача ОСОБА_4 відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Позов ОСОБА_1 надійшов до суду 26.05.2023, засобами поштового зв'язку, та того ж дня переданий на розгляд головуючого судді Асташева С.А., згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 29.05.2023, після отримання інформації про зареєстроване, у встановленому законом порядку, місце проживання відповідачки у справі, вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 09 червня.2023 року, про що повідомлено сторони.
У судове засідання сторони не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Від позивачки ОСОБА_1 09.06.2023 надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду від нього не надходив, як і жодних клопотань чи заяв.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки наявні визначені підстави для заочного розгляду справи.
Розглянувши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований і підлягає до задоволення.
Так, судом встановлено, що між позивачкою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб 19 червня 2015 року, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 924, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19 червня 2015 року.
За час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23 грудня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції.
Заходів забезпечення позову та доказів не вживалося.
Строк для примирення подружжю не призначався.
Зупинення провадження у справі не здійснювалося.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У відповідності до ч.2 ст. 114, ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що на даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, як вказує позивачка, примирення між ними стало неможливим, а тому подальше збереження шлюбу порушує передбачене ст.56 Сімейного кодексу України право дружини на особисту свободу.
Також позивач вказує, що подальше перебування у шлюбі суперечить її особистим інтересам, а збереження шлюбу є неможливим.
Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням обставин, передбачених ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, яка не бажає подальшого перебування у шлюбі, не бажає примиритися та зберегти шлюб, а відповідач не з'явився до суду та не подав жодних заяв, не висловив про своє бажання зберегти шлюб. Таким чином суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.
При цьому, судом були з'ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, що заява про розірвання шлюбу відповідає волі дружини і після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін та їх дитини.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги відсутність перешкод для пред'явлення позову про розірвання шлюбу та встановлені судом обставини, позовна заява про розірвання шлюбу підлягає до задоволення, а шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачкою при подачі даної позовної заяви до суду сплачено 1 073 гривні 60 копійок судового збору, які остання просить стягнути з відповідача.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог позивачки, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача понесених нею судових витрат на оплату судового збору у розмірі 1 073 гривні 60 копійок.
На підставі ст. 51 Конституції України, п. 4 ч.2 ст.18, ст.ст. 24, 56, 104-105, 110, 112 -115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81-82, 141, 206, 211, 247, 259, 263-265, 267-268, 273, 280-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 19 червня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 924 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений нею судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 00 копійок.
Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя С. А. Асташев