Справа № 639/2947/23
Провадження № 2-з/639/29/23
09 червня 2023 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
До Жовтневого районного суду м. Харкова 08.06.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, підписана представником позивача адвокатом Красиною Сергієм Миколайовичем, який діє на підставі ордеру.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг за договором позики від 05.10.2021 у сумі 80000,00 доларів США і відсотки за 5 місяців з розрахунку 36% річних від суми позики за кожен місяць прострочення в сумі 11993,43 доларів США; судові витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.
Одночасно 08.06.2023 позивачем подано заяву про забезпечення позову, підписана представником позивача адвокатом Красиною Сергієм Миколайовичем, в якій просить:
- накласти арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на праві приватної власності, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 приблизною ринковою вартістю 1 222 000,00 грн; двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , приблизною ринковою вартістю 1 540 746,00 грн; двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , приблизною ринковою вартістю 945 503,00 грн; гараж № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: АДРЕСА_4 , приблизною ринковою вартістю 102027,00 грн;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 самостійно або через уповноважених ним осіб вчиняти дії щодо укладення правочинів по відчуженню, реєстрації переходу права власності, розпорядження іншим чином, а також передачі в іпотеку або інше фінансове забезпечення наступного належного йому нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; двокімнатної квартири АДРЕСА_3 ; гаражу № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: вул. Полярна, 10-А в м. Харкові.
В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову у справі є стягнення суми боргу за договором позики від 05.10.2021 у сумі 80 000,00 доларів США та відсотків за 5 місяців з розрахунку 36% річних від суми позики за кожен місяць прострочення в сумі 11993,43 доларів США. Вказане у заяві про забезпечення позову нерухоме майно належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 , який є власником більше 20 об'єктів нерухомого майна, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 332327791 від 15.05.2023. Оскільки у відповідача наявні інші фінансові зобов'язання перед іншими кредиторами, невжиття заходів забезпечення позову при зловживанні ОСОБА_2 своїми правами, спричинить неможливість виконання рішення суду про стягнення суми боргу за договором позики грошових коштів від 05.10.2021. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, враховуючи на зміст позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позовів, та саме такий спосіб забезпечення позову, про який просить позивач, є найменш обтяжливим для відповідача, бо не обмежує його жодним чином у праві користування вказаним майном, але шляхом заборони відчуження та іншого розпорядження цим майном, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову і не буде зачіпати інтереси інших осіб.
Суд, перевіривши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Пунктами першим та другим ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачені такі види забезпечення позову як: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії.
За змістом ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
З доданих доказів до заяви про забезпечення позову, а саме з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 15.05.2023 № 332327791, вбачається, що за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , серед іншого, зареєстроване на праві приватної власності наступне нерухоме майно: гараж № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу р. № 1178 від 13.04.2010, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І.; двокімнатна квартира АДРЕСА_2 на підставі іпотечного договору р. № 2571 від 29.07.2011, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І.; двокімнатна квартира АДРЕСА_3 на підставі іпотечного договору р. № 2443 від 19.07.2010, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І.; двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу р. № 523 від 11.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П.
Як вбачається з позовної заяви предметом позову є грошова сума у розмірі 91993,43 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.06.2023 (1 долар США = 36,5686 грн) становить 3 364 070 грн.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 03.06.2023 ТОВ «Консулат 2020», вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1 222 000,00 грн; відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 03.06.2023 ТОВ «Консулат 2020», вартість квартири АДРЕСА_2 становить 1540746,00 грн; відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 04.06.2023 ТОВ «Консулат 2020», вартість квартири АДРЕСА_3 становить 945503,00 грн; відповідно до Звіту про незалежну оцінку від 04.06.2023 ТОВ «Консулат 2020», вартість гаражу № НОМЕР_2 у гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: м. Харків, вул. Полярна, 10А становить 102 027,00 грн.
Загалом вартість нерухомого майна, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову, складає 3 810 276,00 грн, що значно перевищує ціну позову, яка становить 3 364 070 грн.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
За таких обставин судом не встановлено підстав для вжиття заходів забезпечення позову щодо нерухомого майна - гаражу № НОМЕР_2 у гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: м. Харків, вул. Полярна, 10А.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вказана позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
При вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду.
При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права власності (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмету позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Обраний вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами та таким, що буде обмежувати права власника в частині користування та володіння.
У зв'язку з чим, накладення арешту на нерухоме майно, яке не є предметом спору, призводить взагалі до неможливості його використання за цільовим призначенням, що може призвести до порушення прав відповідача та третіх осіб.
За таких обставин, розглянувши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, беручи до уваги інтереси відповідача, суд дійшов висновку, що є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 самостійно або через уповноважених ним осіб вчиняти дії щодо укладення правочинів по відчуженню, реєстрації переходу права власності, розпорядження іншим чином, а також передачі в іпотеку або інше фінансове забезпечення наступного належного йому нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Заява в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на праві приватної власності, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 приблизною ринковою вартістю 1 222 000,00 грн; двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , приблизною ринковою вартістю 1 540 746,00 грн; двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , приблизною ринковою вартістю 945 503,00 грн; гараж № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: вул. Полярна, 10-А в м. Харкові, приблизною ринковою вартістю 102027,00 грн; та заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 самостійно або через уповноважених ним осіб вчиняти дії щодо укладення правочинів по відчуженню, реєстрації переходу права власності, розпорядження іншим чином, а також передачі в іпотеку або інше фінансове забезпечення наступного належного йому нерухомого майна: гаражу № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: вул. Полярна, 10-А в м. Харкові, не підлягає задоволенню, оскільки даний вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд
Задовольнити частково заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 самостійно або через уповноважених ним осіб вчиняти дії щодо укладення правочинів по відчуженню, реєстрації переходу права власності, розпорядження іншим чином, а також передачі в іпотеку або інше фінансове забезпечення наступного належного йому нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; двокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на праві приватної власності, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 ; гараж № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: вул. Полярна, 10-А в м. Харкові; та заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 самостійно або через уповноважених ним осіб вчиняти дії щодо укладення правочинів по відчуженню, реєстрації переходу права власності, розпорядження іншим чином, а також передачі в іпотеку або інше фінансове забезпечення наступного належного йому нерухомого майна: гаражу № НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Жигулі» за адресою: вул. Полярна, 10-А в м. Харкові.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвалу направити компетентним органам для відповідної реєстрації.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом 3 (трьох) років.
Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:
стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ;
боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України, ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 09.06.2023.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Світлана ГАВРИЛЮК