Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1464/19
Провадження № 6/553/1/2023
Іменем України
30.05.2023м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючої судді - Крючко Н.І.
при секретарі - Компанієцю А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення від 09.06.2020 року у справі № 553/1664/19 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Дяченко В'ячеслав Анатолійович про зміну черговості і одержання права на спадкування, визнання майна об'єктами спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у майні, що є об'єктом права спільної власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Огризкова Андрія Анатолійовича до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В'ячеслав Анатолійович про визнання права особистої приватної власності на майно, -
У лютому 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2020 року по справі № 553/1464/19 та прохала визначити спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: вул. Грушевського,1 д, м. Київ, 01001, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 ) 1/2 частки від 14 161 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят доларів США), з яких 12 000 США вкладу та 2160 доларів США нарахованих процентів, згідно договору банківського вкладу (депозиту) № SAMDN80000731808852 «Стандарт» від 27.12.2012 року.
У вересні 2022 року заявником ОСОБА_1 подано уточнену заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій прохала змінити спосіб виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2020 року по справі № 553/1464/19 в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку, з яких 12 000 доларів США вкладу та 2160 доларів США нарахованих процентів, згідно договору банківського вкладу (депозиту) № SAMDN80000731808852 «Стандарт» від 27.12.2012 року на « Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ: 14360570), юридична адреса: вул. Грушевського,1 д, м. Київ, 01001 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 -1/2 частку від 14 160 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят доларів США), з яких 12 000 доларів США вкладу та 2160 доларів США нарахованих процентів, згідно договору банківського вкладу (депозиту) № SAMDN80000731808852 «Стандарт» від 27.12.2012 року.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, але надала на адресу суду заяву, в якій прохала проводити судовий розгляду справи у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 , її представник - адвокат Огризков А.А. в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили хоча про день та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Третя особа - Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали заяви та справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2020 року, первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Дяченко В'ячеслав Анатолійович про зміну черговості і одержання права на спадкування, визнання майна об'єктами спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у майні, що є об'єктом права спільної власності - задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на спадкування у першій черзі спадкування, як дружини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Визнано об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,6 кв.м., житлової площею 29,8 кв.м..
Визнано об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : грошові кошти у розмірі 14 160 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят доларів США), з яких 12000 доларів США вкладу та 2160 доларів США нарахованих процентів, згідно договору банківського вкладу (депозиту) № SAMDN80000731808852 «Стандарт» від 27.12.2012 року, який укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 27.12.2012 року.
Визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м..
Визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку від 14161 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят доларів США), з яких 12000 доларів США вкладу та 2160 доларів США нарахованих процентів, згідно договору банківського вкладу (депозиту) № SAMDN80000731808852 «Стандарт» від 27.12.2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 5 508,7 грн..
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Огризкова Андрія Анатолійовича до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В'ячеслав Анатолійович про визнання права особистої приватної власності на майно - відмовлено за безпідставністю та недоведеністю.
Згідно Постанови Полтавського апеляційного суду від 04.11.2020 року, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 09 червня 2020 року - скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості і одержання права на спадкування. Ухвалено в цій частині нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А., про зімну черговості і одержання права на спадкування - відмовлено.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2020 року в частині розподілу судових витрат - змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4 740,30 грн..
В заяві заявницею вказувалось про те, що рішення суду неможливо виконати, оскільки остання неодноразово зверталась до АТ КБ «ПриватБанк» та до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), стосовно виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2020 року по справі № 553/1464/19 та отримання коштів, на що останній було відмовлено, надано відповідь про те, що ця сума може бути стягнута через виконавчу службу, згідно ЗУ «Про виконавче провадження», в добровільному порядку банк не вбачає обов'язку виплатити кошти заявниці, зважаючи на вказані обставини заявниця змушена була звернутися до суду з вказаною заявою.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25.07.2017 року, позов ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 12 000 доларів США вкладу та 2160 доларів США нарахованих відсотків, згідно договору банківського вкладу ( депозиту) № SAMDN80000731808852 «Стандарт» від 27.12.2012 року.
В подальшому дане рішення суду ПАТ КБ «ПриватБанк» було оскаржено, відповідно рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28.09. 2017 року , в частині стягнення 12 000 доларів США вкладу та 2160 доларів США нарахованих відсотків , залишено в силі.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 19 вересня 2018 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 липня 2017 року, у незміненій частині, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2017 року, залишено без змін.
Поновлено виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 липня 2017 року, у незміненій частині, та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2017 року.
Відповідно до вказаних рішень судів ОСОБА_3 отримав право на стягнення вкладу за раніше за заявника, та приймаючи до уваги той факт, що заявниця ОСОБА_1 , у відповідно до рішення суду від 09.06.2020 року, є співвласником вказаних коштів.
Вимога заявника в частині зміни способу та порядку виконання рішення суду підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
За частиною 3 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб та порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, та Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа № 6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2427цс15).
Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» (постанова від 25 вересня 2015 року № 8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв'язку з чим вони залишаються поняттями оціночними.
Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
Під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Такий випадок передбачено приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі - Закон).
Цією нормою права встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).
Отже, зі змісту зазначених правових приписів випливає те, що встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
В даному випадку, суд приходить до висновку, що вимога заявниці не суперечить вимогам чинного законодавства та не змінює зміст рішення суду, а тому заява заявника підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 260, 261, 433, 435 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення від 09.06.2020 року у справі № 553/1664/19 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу Дяченко В'ячеслав Анатолійович про зміну черговості і одержання права на спадкування, визнання майна об'єктами спільної сумісної власності та визнання права власності на частку у майні, що є об'єктом права спільної власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Огризкова Андрія Анатолійовича до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В'ячеслав Анатолійович про визнання права особистої приватної власності на майно - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2020 року по справі № 553/1464/19 в частині "Визнати за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку, з яких 12 000 доларів США вкладу та 2160 доларів США нарахованих процентів, згідно договору банківського вкладу (депозиту) № SAMDN80000731808852 «Стандарт» від 27.12.2012 року" на "Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ: 14360570), юридична адреса: вул. Грушевського,1 д, м. Київ, 01001 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 -1/2 частку від 14 160 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят доларів США), з яких 12 000 доларів США вкладу та 2160 доларів США нарахованих процентів, згідно договору банківського вкладу (депозиту) № SAMDN80000731808852 «Стандарт» від 27.12.2012 року".
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко