Справа № 634/533/21
Провадження № 1-кп/529/44/23
09 червня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021225420000017 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Куп'янськ-Вузловий Куп'янського району Харківської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого:
- 14.02.2023 Диканським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
04 жовтня 2019 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де тимчасово мешкав спільно з останньою та її співмешканцем ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав вимагати кошти на горілку у ОСОБА_6 . Після цього, в ході сварки ОСОБА_4 почав погрожувати ОСОБА_6 фізичною розправою, ображав та принижував останнього, висловлювався нецензурною лайкою та псував меблі. Вказаними діями ОСОБА_4 завдав приниження гідності потерпілого ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань, душевних переживань та створення умов для погіршення якості його життя.
01 листопада 2019 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , прийшовши увечері додому за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав вимагати в ОСОБА_5 два чавунні казани, принижувати її, ображати та погрожувати фізичною розправою. Після цього, ОСОБА_4 наніс удар долонею правої руки по лівій щоці потерпілої ОСОБА_5 , забрав чавунні казани та продав їх, що призвело до фізичних страждань, а саме болю в області обличчя потерпілої, психологічних страждань, душевних переживань та створення умов для погіршення якості її життя, що виразилося в обмеженні в праві користування майном.
23 лютого 2020 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи вдома спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав вимагати кошти на горілку у ОСОБА_6 , погрожувати фізичною розправою, ображати та принижувати потерпілого. Після цього, ОСОБА_4 вигнав ОСОБА_6 з будинку до приміщення літньої кухні, що спричинило приниження гідності потерпілого ОСОБА_6 , призвело до психологічних страждань, душевних переживань та створення умов для погіршення якості його життя, що виразилося в обмеженні в праві користування майном.
У лютому 2020 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_2 , у кімнаті кухні розпивав спиртні напої. В подальшому ОСОБА_4 , увійшовши до кімнати зали, де відпочивала ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс удари ОСОБА_5 в область спини, а саме нирок, спочатку по лівій стороні спини два-три удари, потім по правій стороні спини, що призвело до фізичних страждань потерпілої, а саме болю в області спини, нирок, психологічних страждань, душевних переживань та спричинило погіршення якості її життя у виді обмеження можливості заробляти кошти на життя та необхідності лікуватися від отриманих травм.
31 серпня 2020 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно проживав з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав вимагати кошти на горілку у ОСОБА_6 , погрожувати фізичною розправою, ображати та принижувати потерпілого. Після цього, збивши ОСОБА_6 з ніг на землю, ОСОБА_4 наніс йому декілька ударів ногами по спині та обличчю, що спричинило приниження гідності потерпілого ОСОБА_6 , призвело до фізичних страждань, а саме фізичного болю, психологічних страждань, душевних переживань та спричинило погіршення якості його життя у виді обмеження можливості заробляти кошти на життя внаслідок отриманих травм.
У грудні 2020 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , увійшовши до кімнати спальні у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де відпочивала ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс декілька ударів кулаками по голові ОСОБА_5 , що призвело до фізичних страждань потерпілої, а саме болю в області голови, психологічних страждань, душевних переживань та спричинило погіршення якості її життя у виді обмеження можливості заробляти кошти на життя.
29 грудня 2020 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , увійшовши до кімнати спальні у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де відпочивав ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, стягнув ОСОБА_6 з ліжка, витягнув його до кімнати кухні, де вхопивши металевий совок, наніс йому декілька ударів по голові, що призвело до фізичних страждань потерпілого, а саме болю в області задньої частини голови, розсіченої рани, психологічних страждань, душевних переживань та спричинило погіршення якості його життя у виді обмеження можливості заробляти кошти на життя внаслідок отриманих травм.
04 лютого 2021 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , вийшовши з будинку за адресою: АДРЕСА_2 , пішов слідом за ОСОБА_5 , яка пішла до сусіда, щоб взяти табаку. Наздогнавши ОСОБА_5 , на узбіччі дороги по АДРЕСА_2 , неподалік від домоволодіння останньої ОСОБА_4 вчинив сварку, вимагав кошти на горілку, ображав, принижував ОСОБА_5 та погрожував фізичною розправою. Після цього, ОСОБА_4 наніс один удар кулаком по голові потерпілої ОСОБА_5 та декілька ударів ногами по спині в область нирок. Після цього, вранці потерпіла ОСОБА_5 через страх за своє життя була змушена покинути власне домоволодіння та один тиждень мешкала у свого колишнього чоловіка ОСОБА_7 та свого сина ОСОБА_8 . Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 фізичні страждання, а саме біль в області спини та нирок, психологічні страждання, душевні переживання та погіршення якості її життя, що виразилося в обмеженні в користуванні власним житлом.
07 лютого 2021 року (точного часу під час досудового розслідування не вдалося встановити) обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , увійшовши до кімнати спальні, де відпочивав ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, стягнув ОСОБА_6 з ліжка та наніс йому чотири удари ногами в область спини та два удари кулаками в область обличчя, що призвело до фізичних страждань потерпілого, а саме болю в області спини та обличчя, психологічних страждань, душевних переживань та створення умов для погіршення якості його життя у виді обмеження можливості заробляти кошти на життя внаслідок отриманих травм.
Отже, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо осіб, з якими він перебував у близьких відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілих осіб.
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
Позиція сторін кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого злочину, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності. При цьому вказав, що дійсно протягом 2019-2021 років він, проживаючи спільно з ОСОБА_6 та своєю співмешканкою ОСОБА_5 у її будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуваючи з останніми у близьких відносинах, неодноразово вимагав у них кошти на горілку або інше майно для подальшого продажу з метою купівлі спиртного, ображав, принижував, погрожував фізичною розправою, наносив удари, виганяв з будинку. Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що щиро кається у вчиненому, просив його суворо не карати, зазначив, що вже вибачився перед потерпілими, з ними більше не проживає. Обіцяв в подальшому не вчиняти нових злочинів.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про відсутність до обвинуваченого ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру та розгляд справи без їхньої участі.
Прокурор вказав, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді гоомадських робіт строком 200 годин.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину за ст. 126-1 КК України визнав повністю, не заперечував фактичні обставини кримінального провадження, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, а також те, що обставини кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за фактом домашнього насильства, іншими учасниками судового провадження не оспорюються, після роз'яснення обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження був обмежений допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу цього обвинуваченого, досудової доповіді органу пробації, з визнанням недоцільності дослідження інших доказів, що стосуються обвинувачення.
Суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно з ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
За змістом статтей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, бере до уваги наслідки вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що потерпілі не заявляли претензій матеріального та морального характеру. При призначенні покарання суд також бере до уваги висновки, викладені у досудовій доповіді, відповідно до яких виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб), а ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є високим. В свою чергу, судом також враховується, що обвинувачений є мобілізованим та здійснює захист Вітчизни.
Враховуючи загальні засади призначення покарання - законність, справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію, вимоги ст. 65 КК України, те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, суд при призначенні покарання враховує також поведінку обвинуваченого під час кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій потерпілих та відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України у виді громадських робіт на строк 150 годин.
Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше вже засуджений вироком Диканського районного суду Полтавської області від 14.02.2023 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Як вбачається з вказаного вироку, злочин за даним вироком ОСОБА_4 вчинив до постановлення вироку Диканського районного суду Полтавської області від 14.02.2023.
Враховуючи вказане, правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17, вирок Диканського районного суду Полтавської області від 14.02.2023, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, слід виконувати самостійно.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67, 75, ст. 126-1 КК України, ст. ст. 349, 369-371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 150 (сто п'ятдесят) годин.
Вирок Диканського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2023 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, виконувати самостійно.
Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.
Вирок суду, за виключенням тих обставин, що не були досліджені в судовому засіданні, може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд Полтавської області.
Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1