06 червня 2023 р.Справа № 544/116/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Токар А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.04.2023 р. (ухвалене суддею Сайко О.О.) по справі № 544/116/23
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора СРПП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майор поліції Смирного Ігоря Анатолійовича
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції Смирного І.А., в якому просив скасувати постанову, винесену інспектором СРПП ВП№1 Лубенського РВП ГУНП Полтавської області, майором поліції Смирним І.А. про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 196559, якою відповідно до ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в подальшому - КУпАП), якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.04.2023 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову серії БАД №196559 від 29.10.2022 р., винесену інспектором СРПП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майором поліції Смирним І.А. в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та провадження у цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про Національну поліцію», КУпАП, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
У судове засідання учасники справи своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно із ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Тобто, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 29.10.2022 р. інспектором СРПП ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП Полтавської області, майором поліції Смирним І.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 196559, якою ОСОБА_1 притягнуто ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, за те, що він 29.10.2022 р. о 10.30 год. у м. Пирятині Полтавської області по вул. Січових Стрільців, керуючи автомобілем FLAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», не був пристебнутий ременем безпеки та не надав для перевірки посвідчення водія, реєстраційних документів на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування власників наземних ТЗ, чим порушив п. 8.4 «б», 2.1. «а», 2.1. «г» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. (в подальшому - Правила), чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст.122, ч.1 ст. 126 КУпАП. У зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим оскаржувана постанова не підлягає скасуванню в цій частині.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ч. 2 ст. 36 КУпАП).
Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Згідно із підпункту «а» п. 2.4 Правил, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Підпунктом «ґ» п. 2.1 Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до підпункту «в» п. 2.3 Правил, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників" від 01.07.2004 р. № 1961-IV у редакції Закону України від 24.09.2008 p. N 586-VI) передбачено, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Транспортний засіб має відповідати вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону з моменту прийняття участі в дорожньому русі.
Пунктом 21.2 статті 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників" встановлено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Згідно із п. 21.3 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників", при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що страховий поліс може бути витребуваний поліцейським лише у разі, якщо у нього виникнуть об'єктивні підстави вважати, що особа, яка здійснює керування транспортним засобом вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем зупинено автомобіль позивача, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 29.10.2022 р. о 10.30 год. у м. Пирятині Полтавської області по вул. Січових Стрільців, керуючи автомобілем FLAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Проте, рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.04.2023 р., яке відповідачем не оскаржено, визнано протиправною та скасовано постанову серії БАД № 196559 від 29.10.2022 р., винесену інспектором СРПП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майором поліції Смирним І.А. в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та провадження у цій частині закрито, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено вчинення позивачем порушення вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що наданим відповідачем відеозаписом подій (файл № 00000 _00000020221029103531_0004А), який оглянуто під час розгляду справи, не зафіксовано те, що позивач не був пристебнутий ременем безпеки, проте, підтверджено надання ОСОБА_1 на вимогу відповідача посвідчення водія.
Таким чином, оскільки відповідачем належним чином не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП, то у відповідача відсутні підстави для витребування у позивача страхового полісу.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладеного, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова, винесена інспектором СРПП ВП№1 Лубенського РВП ГУНП Полтавської області, майором поліції Смирним І.А. про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 196559, якою відповідно до ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., не обґрунтована, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.04.2023 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД №196559 від 29.10.2022 р. в повному обсязі та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати за подання адміністративного позову в розмірі 536,80 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 805,20 грн., а всього 1342 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області.
Керуючись ст. ст. 77, 243, 272, 286, 308, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, суд, - .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.04.2023 р. по справі № 544/116/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В скасованій частині прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАД № 196559 від 29.10.2022 р., винесену інспектором СРПП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майором поліції Смирним Ігорем Анатолійовичем в повному обсязі.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок та за подання апеляційної скарги в розмірі 805 (вісімсот п'ять) гривень 20 копійок, а всього 1342 (одну тисячу триста сорок дві) гривні.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич