про відкриття провадження в адміністративній справі
08 червня 2023 р. № 400/6764/23
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
прозобов'язання вчинити певні дії,
07 червня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018) з моменту звільнення 27.11.2020 по день фактичного розрахунку 26.01.2023 (за 541 робочий день).
Підставою позову позивач вказує те, що відповідач не виплатив йому грошову індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.218 у день виключення його із списків особового складу військової частини. Тому позивач вважає, що він має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив:
позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
представник має належні повноваження (статті 59, 60 КАС України);
позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України) та її подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
Поряд з цим, у позовній заяві позивач заявив клопотання про визнання поважною причину пропуску строку та поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду з цим позовом. Клопотання обґрунтовано тим, що з 24.02.2022 він проходить військову службу, приймає безпосередню участь в заходах з відсічі збройної агресії ворога та не перебуває на території Миколаївської області.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, покладені в основу клопотання, суд прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У рішенні від 22.02.2022 № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу Конституційний Суд України розтлумачив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Відтак на позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19.
Суд встановив, що зі змісту довідки АТ «Приватбанк» від 16.05.2023 слідує, що відповідач виплатив позивачу 26.01.2023 грошове забезпечення в розмірі 77935,15 грн, яке за твердженням позивача є індексацією його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Адміністративний позов у справі № 400/6764/23 позивач подав до суду 07.06.2023, тобто через п'ять місяців з дня повного розрахунку з ним, а отже з пропущенням тримісячного строку звернення до суду із вищезазначеними позовними вимогами.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визначає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 280/3404/21.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан
Відповідно до пункту 1 статті 1 Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 44 позивача призначено на посаду у вказаній військовій частині з 24.02.2022.
Відтак з 24.02.2022 і по день постановлення цієї ухвали позивач проходить військову службу у Збройний Силах України в період дії воєнного стану.
З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку про поважність причин пропущення строку для звернення до суду, а тому клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає задоволенню.
Крім цього, у позовній заяві позивач також заявив клопотання про витребування у відповідача довідки його про грошове забезпечення за два останні повні календарні місяці, що передували звільненню.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд прийшов до висновку про його обґрунтованість.
Так, відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Отже, обчислення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок проводиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи (служби), що передували місяцю, в якому позивача було звільнено з військової служби.
Тому з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи існує необхідність витребувати у відповідача довідки про грошове забезпечення позивача за вересень і жовтень 2020 року - два останні повні календарні місяці, що передували його звільненню 27.11.2020.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 80, 123, 162, 171, 243, 248, 263 КАС України, суд
1. Визнати поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 та поновити цей строк.
2. Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі.
3. Провадити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
4. Справа розглядатиметься одноособово суддею Ярощуком В.Г.
5. Витребувати у відповідача довідку про розмір виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за квітень, вересень і жовтень 2020 року.
6. Зобов'язати відповідача надати Миколаївському окружному адміністративному суду витребуваний доказ у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
7. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причини протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
8. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
9. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
10. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
11. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи (позовної заяви, відзиву на позовну заяву (відзиву), відповіді на відзив, заперечення) є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
12. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).
13. Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України.
14. Роз'яснити учасникам справи, що:
докази подаються безпосередньо до суду у порядку та строки, встановленні статтею 79 КАС України;
копії документів, витяги з них (письмові докази) вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством (стаття 94 КАС України);
електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій в порядку, встановленому законодавством (стаття 99 КАС України);
представники учасників справи, які братимуть участь в адміністративному процесі, повинні мати належним чином оформлені повноваження згідно зі статтею 59 КАС України;
у випадку, якщо вони без поважних причин не нададуть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на підставі наявних доказів відповідно до частини шостої статті 77 КАС України;
за клопотанням однієї з сторін суд може призначити судове засідання; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частини п'ята, сьома статті 262 КАС України).
15. Направити учасникам справи копії цієї ухвали разом із пам'яткою про права та обов'язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
16. Повідомити учасників справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: www.adm.mk.court.gov.ua.
17. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
18. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук