07 червня 2023 року Справа № 280/29/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107. м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОК1ІП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 138117,27 гри. із яких:
- 111404,15 грн. з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400 на р/р UА968999980314000699000008479) ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя /18050400, код одержувача 37941997 в Казначейство України (НАМ) МФО 899998;
- 24736,73 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами результатами річного декларування (код платежу 11010500 на р/р НОМЕР_2 ) ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя /11010500. код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998;
- 1976,39 грн. з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатам річного декларування (код платежу 11011001 на р/р UА 068999980313070137000008001) ГУК Зал.обл/Запорізька обл. /11011001, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП) МФ 899998.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг. З метою погашення податкового боргу, боржнику (відповідачу) направлялась податкова вимога, проте відповідачем заборгованість погашена не була. В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
На виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України суддею вчинений запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Із витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи вбачається, що відповідач зареєстрований за зазначеною у позові адресою.
Ухвалою від 09 січня 2023 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без виклику (без повідомлення) сторін (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.
Зазначену ухвалу відповідач отримав - 20 січня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на час розгляду справи по суті відзив від відповідача до суду не надходив.
Частиною 6 статті 162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вимог зазначеної норми розгляд справи здійснюється на підставі наявних у ній доказів.
Суд, розглянувши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг в сумі 138 117,27 грн.
ОСОБА_1 на період виникнення податкового боргу був фізичною особою-підприємцем та перебував на спрощеній системі оподаткування, згідно заяви № 3648 від 03 липня 2014 року.
Заборгованість виникла на підставі самостійного нарахування по податкових деклараціях платника єдиного податку -фізичної особи-підприємця, а саме:
- № 9310530126 від 16 лютого 2019 року (термін сплати 21 лютого 2019 року) на суму 36129,19 грн. із яких сплачено 8993,63 грн. і до стягнення підлягає 27135,56 грн.;
- № 23997 від 24 червня 2020 року (термін сплати 24 червня 2020 року) на суму 15706,26 грн.;
- № 23978 від 24 червня 2020 року (термін сплати 24 червня 2020 року) на суму 14310,32 грн.;
- № 23979 від 24 червня 2020 року (термін сплати 24 червня 2020 року) на суму 15732,08 грн.;
- № 24000 від 24 червня 2020 року (термін сплати 24 червня 2020 року) на суму 12490,92 грн.;
- № 24001 від 24 червня 2020 року (термін сплати 24 червня 2020 року) на суму 20890,21 грн.
Також контролюючим органом проведена камеральна перевірка з питання своєчасності подання податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця за результатами перевірки складено акт від 19 травня 2020 року № 1276/08-01-50-05/ НОМЕР_1 та винесено податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2020 року №0069405005 на суму 1020,00 грн.
Вищезазначені акт та податкове повідомлення-рішення направлено податковим органом на адресу відповідача за податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак не вручені відповідачу з причин не залежних від позивача, відтак, з урахуванням пункту 42.2 Податкового Кодексу України, вважаються належним чином врученими.
Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось та є узгодженим.
Крім того, контролюючим органом проведена камеральна перевірка з питання своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за результатами перевірки складено акт від 07 вересня 2020 року № 4237/08-01-50-05/ НОМЕР_1 та винесено податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2020 року № 0052325005 на суму 1020,00 грн.
Вищезазначені акт та податкове повідомлення-рішення направлені на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, про те не вручені відповідачу з незалежних від податкового органу причину, відтак, з урахуванням пункту 42.2 Податкового Кодексу України, вважаються належним чином врученими.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось та є узгодженим.
Окрім того, контролюючим органом проведена камеральна перевірка з питання своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за результатами перевірки складено акт від 07 вересня 2020 року № 4237/08-01-50-05/2402516556 та винесено податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2020 року № 0052345005 на суму 3060,00 грн.
Вказані акт і податкове повідомлення-рішення направлені за податковою адресою відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак не вручені відповідачу з причин не залежних від позивача, відтак, з урахуванням пункту 42.2 Податкового Кодексу України, вважаються належним чином врученими.
Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось та є узгодженим.
Також на підставі підпункту 129.1.2. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню у розмірі 1058,80 грн.
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, виникла на підставі поданої відповідачем до контролюючого органу податкової декларації від 25 червня 2020 року № 24149 (термін сплати 25 червня 2020 року) на суму 24736,73 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та 1976,39 грн. з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.
Щодо заборгованості по військовому збору суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Пунктом 179.7 ст. 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Так, відповідачем у 2020 році подавалась декларація про майновий стан та доходи від 25 червня 2020 року, якою відповідачем заявлялась до сплати у бюджет сума військового збору у розмірі 1976,39 грн.
Сума визначена відповідачем у декларації до бюджету не сплачена.
Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Кодексу).
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПП України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України, визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу, відповідачу за старою податковою адресою засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням направлялась податкова вимога форми «Ф» № 4445-50/828 від 27 лютого 2019 року, яка не була ним одержана з незалежних від податкового органу причин. Суд зазначає, що з урахуванням 42.2 Податкового Кодексу України вимога вважається належним чином врученою.
Вищезазначена вимога відповідачем не оскаржувалась та вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, ПК України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідач не надав.
Також, відповідачем не надано відзиву на адміністративний позов та/або доказів погашення/часткового погашення суми боргу.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 138117,27 грн. із яких:
- 111404,15 грн. з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400 на р/р UА968999980314000699000008479) ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя /18050400, код одержувача 37941997 в Казначейство України (НАМ) МФО 899998;
- 24736,73 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами результатами річного декларування (код платежу 11010500 на р/р UА 878999980333119341000008479) ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя /11010500. код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998;
- 1976,39 грн. з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатам річного декларування (код платежу 11011001 на р/р UА 068999980313070137000008001) ГУК Зал.обл/Запорізька обл. /11011001, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП) МФ 899998.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 07 червня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов