07 червня 2023 року Справа №160/8058/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін справи №160/8058/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
18.04.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12034500000182 від 10.11.2022 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 від 02.01.2020 року громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 19.05.2023 року.
02.05.2023 року на адресу суду від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області разом із письмовим відзивом на позов надійшло клопотання, в якому заявник просить суд проводити розгляд справи №160/8058/23 за правилами загального позовного провадження з обов'язковим викликом представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у справі №160/8058/23.
Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом Аліни Шевченко від 18.04.2023 року №55 суддя Серьогіна Олена Василівна відповідно до наказів голови суду відсутня на робочому місці у зв'язку із перебуванням у щорічній відпустці з 01.05.2023 року по 02.06.2023 року.
Розглянувши вказане клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 12, ч.ч. 1-4 ст. 257 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тоді як, згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Представник відповідача не навів жодних переконливих доказів в обґрунтування необхідності здійснення розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Щодо зазначених у заяві доводів представника відповідача суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач встановленим порядком розгляду даної справи, не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що дана справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, підстав для проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін суд не вбачає.
З огляду на викладене, клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін справи №160/8058/23 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 257, 259, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін справи №160/8058/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Серьогіна