07 червня 2023 року Справа № 160/5423/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.03.2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 183450023243 від 25.11.2022 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 17.10.2022 року про призначення пенсії за віком з врахуванням періодів згідно трудових книжок: серії НОМЕР_1 , розпочатої 23.04.1982 року, серії НОМЕР_2 , розпочатої 08.07.1983 року та письмових трудових договорів з різними організаціями різних форм власності.
23.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовна заява була залишена без руху та позивачу запропоновано усунути недоліки.
27.03.2023 року позивачем була подана уточнена позовна заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій вона просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046450010167 від 24.10.2022 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 17.10.2022 року про призначення пенсії за віком з врахуванням періодів згідно трудових книжок: серії НОМЕР_1 , розпочатої 23.04.1982 року, серії НОМЕР_2 , розпочатої 08.07.1983 року та письмових трудових договорів з різними організаціями різних форм власності.
31.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 17.04.2023 року відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувані належним чином завірені матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення стосовно позивача.
В обґрунтування позовних вимог з урахуванням їх уточнень позивач посилалась на те, що 17.10.2022 року звернулась до Відділу обслуговування громадян № 22 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, оскільки наявний стаж роботи та перебування на обліку в Волноваському районному центрі зайнятості населення Донецької області 32 роки 11 місяців 6 днів. Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 24.10.2022 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки стаж роботи складає 20 років 1 день, а також в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 08.07.1983 року та трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 23.04.1982 року не підтверджено зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 та ім'я позивача зазначене в свідоцтві про шлюб російською мовою « ОСОБА_4 », не відповідає паспортним даним, де ім'я російською мовою зазначено як « ОСОБА_4 ». Крім того, відповідачем безпідставно не зараховано період навчання позивача з 15.10.1982 року по 30.06.1983 року, оскільки не підтверджено зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , не зараховано період догляду за дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку, оскільки в свідоцтві про народження дитини ім'я позивача вказане як « ОСОБА_4 », а також не зарахований період догляду за дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в свідоцтві про народження відсутні відомості про видачу особі паспорту. Вбачаючи в таких діях відповідача протиправність, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
20.04.2023 року до суду надійшов письмовий відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування, представник відповідача посилався на те, що рішенням від 24.10.2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу і при необхідному страховому стажі 29 років, стаж позивача становить 20 років 1 день,. Для зарахування страхового стажу позивачу було запропоновано надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами на підставі первинних документів за час виконання робіт або надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дітей. Крім того, представник відповідача зазначив, що періоди роботи, починаючи з 2000 року зараховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, періоди роботи згідно угод від квітня 2001 року, 28.12.2001р., 01.01.2003р., 01.07.2003р. та від 27.10.2008р. зараховані до страхового стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області, представник відповідача зазначив, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акту нечинним та скасування є помилковим, а тому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
01.05.2023р. до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування, посилався на те, що у позивача на дату звернення немає необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком з одночасним роз'ясненням необхідності надання додаткових документів. Також представник відповідача зазначив, що повторний розгляд заяви позивача повинен здійснювати той суб'єкт владних повноважень, яким було прийнято оскаржуване рішення.
11.05.2023р. позивачем була подана відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому зазначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. Неналежний порядок заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації не може бути підставою для позбавлення права на пенсійне забезпечення. Позивач зазначив, що надав всі докази на підтвердження наявності права на призначення пенсії, але йому безпідставно в цьому було відмовлено. Просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.10.2022р. позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області від 24.10.2022р. № 046450010167 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на наступне.
За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно з трудовими книжками від 08.07.1983 року серія НОМЕР_3 та від 23.04.1982 року серія НОМЕР_1 , оскільки не підтверджено зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , оскільки ім'я, зазначене у свідоцтві про шлюб (російською - ОСОБА_4 ), не відповідає паспортним даним позивачки (російською - ОСОБА_4 ); період навчання з 15.10.1982 року по 30.06.1983 року згідно з свідоцтвом від 30.06.1983 року № 147739, оскільки не підтверджено зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ;
період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у свідоцтві про народження ім'я матері ( ОСОБА_4 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 );
період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в документі відсутні відомості про видачу паспорту особі.
Крім того, в рішенні зазначено, що для зарахування до страхового стажу:
періодів згідно з трудовими книжками від 08.07.1983 року серія НОМЕР_4 та від 23.04.1982 року серія НОМЕР_1 , необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами на підставі первинних документів за час виконання робіт або надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу;
періоду навчання з 15.10.1982 року по 30.06.1983 року необхідно надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу, що підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ;
періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку необхідно надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому ім'я матері відповідатиме паспортним даним позивачки;
періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку необхідно надати підтвердження про досягнення особою З-річного віку, а саме паспортні дані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також в рішенні зазначено, що періоди роботи, починаючи з 2000 року зараховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Необхідний страховий стаж, становить 29 років, страховий стаж позивача становить 20 років 1 день, а тому дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату становить 07.11.2027 року.
Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у призначенні пенсії за віком та незарахуванні періодів роботи позивача до страхового стажу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Даним Порядком (пункт 3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові розрахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно з трудовими книжками від 08.07.1983 року серія НОМЕР_4 та від 23.04.1982 року серія НОМЕР_1 , Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області посилалося на необхідність надання уточнюючої довідки про періоди роботи, виданої підприємствами на підставі первинних документів за час виконання робіт або надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу.
Підставою для цього стала відсутність в трудових книжках позивача відомостей про зміну прізвища після укладення нею шлюбу з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , та ім'я зазначене у свідоцтві про шлюб російською мовою не відповідає паспортним даним заявника російською мовою.
Верховний Суд у постанові № 754/14898/15-а від 06.03.2018 року зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для відмови нарахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не власне правильність записів у трудовій книжці.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а зазначено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
З матеріалів пенсійної справи, що була надана до суду ГУ ПФУ в Хмельницькій області, вбачається, що в трудових книжках від 08.07.1983 року серія НОМЕР_4 та від 23.04.1982 року серія НОМЕР_1 прізвище, ім'я, по батькові позивача російською мовою вказане як « ОСОБА_9 », дата її народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В трудовій книжці НОМЕР_2 зроблена відмітка про зміну прізвища власника книжки на « ОСОБА_3 » відповідно до свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_5 від 17.10.1981 року, виданого Волноваським райвідділом ЗАГС Донецької області.
Наявна в матеріалах пенсійної справи копія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 від 17.10.1981 року також свідчить про те, що російською мовою прізвище, ім'я, по батькові позивача вказане як « ОСОБА_9 » та змінено прізвище після укладення шлюбу на « ОСОБА_10 ».
Дійсно, з копії паспорту позивача серія НОМЕР_6 , виданого Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 26.02.1998 року, вбачається, що російською мовою прізвище, ім'я, по батькові позивача вказані як « ОСОБА_11 », що не є ідентичним до російськомовного запису в трудових книжках.
Разом з тим, уповноваженою особою не враховано, що в паспорті позивача міститься штамп про реєстрацію шлюбу 17.10.1981 року у Волноваському райвідділі ЗАГС Донецької області, дата народження у власника паспорту та у власника трудових книжок однакова що свідчить про те, що трудові книжки серія НОМЕР_4 та від 23.04.1982 року серія НОМЕР_1 належать саме ОСОБА_1 , відомості про яку російською мовою в паспорті вказані як « ОСОБА_11 ».
На дані обставини ГУ ПФУ в Хмельницькій області не звернуло увагу, не дало оцінку цьому під час вирішення питання про призначення пенсії.
Слід звернути увагу, що жодних порушень, які б полягали у відсутності необхідних записів або неправильності чи неточності записів про періоди роботи позивача, для підтвердження трудового стажу, у зв'язку з чим необхідно було б підтвердити стаж уточнюючими довідками, рішенням не встановлено, отже відмова в зарахуванні страхового стажу є протиправною.
Щодо підстав відмови у зарахуванні до страхового стажу навчання позивача з 15.10.1982 року по 30.06.1983 року, періоду догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку, через неподання витягів з Державних реєстрів актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу та про народження, суд вважає такі підстави не обґрунтованими з огляду на наступне.
З наданої позивачкою копії повторного свідоцтва про народження серія НОМЕР_7 вбачається, що матір'ю ОСОБА_8 вказана ОСОБА_1 , що відповідає прізвищу, імені та по батькові позивача, які вказані в паспорті.
В свідоцтві про народження ОСОБА_7 анкетні дані його матері вказані як ОСОБА_1 , тобто імя в свідоцтві про народження не є однаковим з іменем позивача, що вказане в паспорті як « ОСОБА_4 ».
У дипломі серія НОМЕР_8 українською мовою анкетні дані позивача вказані як ОСОБА_1 , а російською мовою « ОСОБА_11 ».
У свідоцтва серія НОМЕР_9 анкетні дані позивача вказані російською мовою « ОСОБА_9 », в той час як в свідоцтві про шлюб позивача вона вказана російською мовою як « ОСОБА_9 ».
Таким чином, підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком стало неоднакове написання імені позивача в наданих нею документах (в свідоцтвах, дипломі та паспорті).
Відповідно до п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії.
Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, що передбачено ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що заява позивача про призначення пенсії за віком надійшла 17.10.2022 року, а рішення прийнято 24.10.2022 року.
Отже, встановивши необхідність подання позивачем додаткових документів для зарахування страхового стажу та призначення пенсії (про що зазначено в рішенні від 24.10.2022 року), ГУ ПФУ в Хмельницькій області не було вчинено дій, передбачених п. 1.8 Порядку, не запропоновано до вирішення питання про призначення пенсії подати позивачу додаткові документи, а також в порушення ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ГУ ПФУ в Хмельницькій області самостійно не витребувало документи, перелік яких зазначено в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.10.2022р. № 046450010167.
Щодо вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в цій частині слід відмовити, оскільки оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії цим органом не приймалося.
З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046450010167 від 24.10.2022 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 17.10.2022 року про призначення пенсії за віком з врахуванням періодів згідно трудових книжок: серії НОМЕР_1 , розпочатої 23.04.1982 року, серії НОМЕР_2 , розпочатої 08.07.1983 року та письмових трудових договорів з різними організаціями різних форм власності.
В даному випадку заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за результатом якої прийнято рішення №046450010167 від 24.10.2022 року, яке оскаржується в рамках цієї справи.
Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в цьому випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Отже, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073грн. 60коп., що документально підтверджується квитанцією про сплату № 114 від 17.03.2023року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073грн. 60коп. підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ПФУ у Хмельницькій області.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000 м. Хмельницький, вул. Г. Чекірди, буд. 10, ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046450010167 від 24.10.2022 року про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.10.2022 року про призначення пенсії за віком з врахуванням періодів згідно трудових книжок: серії НОМЕР_1 , розпочатої 23.04.1982 року, серії НОМЕР_2 , розпочатої 08.07.1983 року та письмових трудових договорів з різними організаціями різних форм власності.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000 м. Хмельницький, вул. Г. Чекірди, буд. 10, ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець