05 червня 2023 року Справа 160/7084/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог в адміністративній справі № 160/7084/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій,-
06.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними з часу їх видання та скасувати: наказ «Про призначення службового розслідування» від 29.05.2022 року №189/1, наказ «Про результати службового розслідування» від 29.05.2022 року №191/1, наказ «Про призначення службового розслідування» від 05.06.2022 року №238/1, наказ «Про результати службового розслідування» від 30.06.2022 року №81/30062022 за підписами м-ра Акуліча В,.В.; визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 з виготовлення наказу «Про призначення службового розслідування» від 29.05.2022 року №189/1, наказу «Про результати службового розслідування» від 29.05.2022 року №191/1, наказу «Про призначення службового розслідування» від 05.06.2022 року №238/1, наказу «Про результати службового розслідування» від 30.06.2022 року №81/30062022 - шляхом друкування, проставлення відбитку гербової печатки в/ч НОМЕР_1 на написі «командир в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 , та подання Дніпропетровському окружному адміністративному суду як законних наказів командира в/ч НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
26.05.2023 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог. В даній заяві ОСОБА_1 просить визнати неправомірною бездіяльністю в/ч НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті рапорту від 28.07.2022 року солдата ОСОБА_1 про переміщення до в/ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОМБр) ЗСУ та створення штучних перешкод для його подальшого руху до Генерального штабу ЗСУ; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 28.07.2022 року солдата ОСОБА_1 про переміщення до в/ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОМБр) ЗСУ та усунути штучні перешкоди для його подальшого руху до Генерального штабу ЗСУ; визнати неправомірною бездіяльністю в/ч НОМЕР_1 щодо не видачі з березня 2022 року по-сьогодні солдату ОСОБА_1 військового квитка військовослужбовця; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 видати солдату ОСОБА_1 військовий квиток військовослужбовця; визнати неправомірною бездіяльністю в/ч НОМЕР_1 щодо не виплати солдату ОСОБА_1 сум основного грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 05.06.2022 року по 25.05.2023 року; зобов'язати в/ ч НОМЕР_1 виплатити солдату ОСОБА_1 суми основного грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 05.06.2022 року по 25.05.2023 року; стягнути з в/ ч НОМЕР_1 на користь солдата ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану неправомірними наказами та неправомірними діями, в грошовому еквіваленті 70 тис. грн.
В обґрунтування заяви, позивач зазначає, що користуючись правом на зміну позовних вимог, доповнює раніше заявлені 05.04.2022 року вимоги додатковими вимогами. Одним із оскаржуваних наказів - наказом від 30.06.2022р № 81/30062022 позивачу призупинено виплати по всім видам нарахувань військової частини в/ч НОМЕР_1 із посиланням на начеб-то СЗЧ (самовільне залишення частини). При цьому термін дії наказу та відповідальна за його виконання особа - не вказані, не визначено обставини, з настанням яких він вважається виконаним. Водночас відсутні будь-які докази надання його для ознайомлення позивачу, як це передбачено Порядком проведення службового розслідування. Цим штучно було створено підстави для порушення майнових і особистих немайнових прав позивача протягом невизначеного терміну та по-сьогодні. Відповідач продовжує порушувати майнові права позивача, не здійснюючи йому передбачені чинним законодавством виплати грошового забезпечення як військовослужбовцю, відтак це триваюче правопорушення. До вищевказаного наказу внесено відомості, які не відповідають дійсності про «факт СЗЧ з 05.06». З огляду на отримання відповідачем примірника заяви від 25.05.2022 року «Про ворожі дії відносно громадян України» на адресу військового прокурора СПВРС ПР, заяви позивача 11.07.2022 року в Покровський ВП із заявою про скоєння командуванням в/ч НОМЕР_1 злочину за ст. 426-1 КК, вилучення штатної зброї, речей, направлення на 25 діб і тримання на першій лінії оборони з лопатою замість штатної зброї - з метою його публічного приниження. Натомість той факт, що позивач після стверджуваних у наказах дат разом зі своїм підрозділом продовжував перебувати у місці дислокації в смт. Просяне, де чекав на приїзд за його викликом ВСП підтверджується скрін-шотом його СМС переписки з черговим ВСП. Всупереч цим доказам та фактичним обставинам справи, відповідач крім спірних наказів, складених «заднім числом», по-сьогодні продовжує складати та подавати суду інші «документи» з безпідставними твердженнями про начеб-то вчинення позивачем з 05.06.2022 року СЗЧ (самовільного залишення частини). При цьому відсутній як акт службового розслідування, начеб-то проведеного на підставі іншого оскаржуваного наказу від 05.06.2022року № 238/1 із доказами про ознайомлення з ним позивача так і обов'язковий у таких випадках висновок правоохоронних органів про наявність в діях позивача ознак дій СЗЧ, у разі якщо таке звернення відповідачем надалі подавалось. В свою чергу позивач ініціював кримінальне провадження відносно ряду посадових осіб відповідача, досудове розслідування здійснює ТУ ДБР у м. Полтава. Разом з тим керівна посадова особа відповідача по-сьогодні не розглянув а не передав старшому командиру в/ч НОМЕР_4 рапорт від 28.07.2022 року позивача про переміщення до в/ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОМБр) ЗСУ для участі в бойових діях, чим створює штучні перешкоди його подальшого просування до Генштабу ЗСУ. Крім того, з березня 2022 року відповідач ухиляється від видачі позивачу військового квитка, який є основним документом для підтвердження статусу військовослужбовця.
Вирішуючи заяву позивача про зміну позовних вимог, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Так, частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
В свою чергу, підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Аналіз наведених вище процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави стверджувати, що позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, однак, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.
Зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Позивачем не повинно ототожнюватися можливість подання заяви про зміну предмету або підстав позову із поданням нового адміністративного позову, що не пов'язаний з первісним позовом.
У постанові від 22.01.2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд дійшов висновку, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 260/5932/21 окрім іншого, зроблено висновок, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
В поданій позивачем заяві «про зміну позовних вимог» позивач доповнює раніше заявлені позовні вимоги новими вимогами.
При цьому позовна заява, подана позивачем та провадження за якою було відкрито, містить вимогу (предмет позову) про визнання протиправним та скасування: наказу «Про призначення службового розслідування» від 29.05.2022 року №189/1, наказу «Про результати службового розслідування» від 29.05.2022 року №191/1, наказу «Про призначення службового розслідування» від 05.06.2022 року №238/1, наказу «Про результати службового розслідування» від 30.06.2022 року №81/30062022 та протиправними дії щодо виготовлення цих наказів.
Підставою зазначено ту обставину, що спірні накази були видані не повноваженою особою м-ром ОСОБА_2 за тих обставин, коли згідно положень Статуту внутрішньої служби ЗСУ призначений 01.03.2022 року наказом №43 командира в/ч НОМЕР_4 на посаду ТВО командира в/ч НОМЕР_1 ст. л-т ОСОБА_3 був єдиною особою, яка мала повноваження на видачу розпорядчих актів відносно особового складу. Додатковою підставою для визнання всіх спірних наказів не чинними є факт відсутності їх реєстрації в Книзі наказів та директив в/ч НОМЕР_1 , в порушення Інструкції про діловодство в ЗСУ №127.
В свою чергу, заява про зміну позовних вимог містить вимоги зобов'язати в/ч НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 28.07.2022 року солдата ОСОБА_1 про переміщення до в/ч НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОМБр) ЗСУ та усунути перешкоди для його подальшого руху до Генерального штабу ЗСУ; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 видати солдату ОСОБА_1 військовий квиток військовослужбовця; зобов'язати в/ ч НОМЕР_1 виплатити солдату ОСОБА_1 суми основного грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 05.06.2022 року по 25.05.2023 року та стягнути з в/ ч НОМЕР_1 на користь солдата ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану неправомірними наказами та неправомірними діями, в грошовому еквіваленті 70 тис. грн.
Зміст заяви про зміну позовних вимог та аналіз заявлених позовних вимог свідчить про те, що така заява містить зміну як предмету позову так і підстав позову.
З огляду на вищевикладене, оскільки заява ОСОБА_1 від 26.05.2023 року про зміну позовних вимог у справі №160/7084/23 подана без дотримання вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач змінив, як предмет позову так і підстави позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття такої заяви до розгляду та відмову у задоволенні заяви про зміну позовних вимог.
Керуючись статтями 47, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну позовних вимог в адміністративній справі № 160/7084/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід» про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська