справа № 619/2456/23
провадження № 1-кп/619/188/23
іменем України
08 червня 2023 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, кримінальне провадження №12023226270000100 від 18.05.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Решетилівка Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, військовослужбовця - сержанта, командира взводу резерву другої роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та 3-х малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
В судовому засіданні встановлено, що сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду командира взводу резерву другої роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 .
Проходячи військову службу на посаді - командира взводу резерву другої роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, командир взводу резерву другої роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальний проступок, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
18.05.2023 ОСОБА_3 , не маючи на те спеціального дозволу, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, перебуваючи неподалік буд. АДРЕСА_2 , біля бетонного блоку підвальної споруди знайшов полімерний прозорий зіп-пакет всередині якого наявна кристалічна речовина білого кольору, тим самим незаконно придбав психотропну речовину - PVP, кількісний вміст якого становить 0,3825 грам, яку в подальшому зберігав при собі, для особистого вживання.
Під час огляду місця події, проведеного 18.05.2023 на відкритій ділянці місцевості, що знаходиться неподалік буд. АДРЕСА_2 , де у військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 було виявлено та вилучено: полімерний прозорий зіп-пакет всередині якого наявна кристалічна речовина білого кольору, яку вилучено та поміщено до сейф-пакету WAR0076708 з пояснювальним написом та підписами учасників огляду.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-23/10929-НЗПРАП від 25.05.2023, надана на експертизу «...вилучене в ході проведення огляду місця події 18.05.2023: кристалічна речовина білого кольору...», масою 0,5251 г, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP, в складі наданої речовини, становить 0,3825 г.
Згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Прокурор ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Крім того, до обвинувального акта додано письмову згоду, яка складена за участі захисника ОСОБА_9 , згідно змісту якої, ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Законом №2617-VIII внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Так, відповідно до ч.1 ст.12 КК України (в редакції від 1 липня 2020 року) визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.2 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Статтею 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ч.2 ст.381, ч.1 ст.382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18) вказав, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України щире каяття обвинуваченого визнається судом обставиною, яка пом'якшують його покарання.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, за місцем роботи характеризується позитивно.
Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченого, обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого та вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_10 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 309 КК України.
Внаслідок вчинення кримінального проступку матеріальної шкоди не завдано.
Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувались.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.
Накладений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області арешт підлягає скасуванню відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №СЕ-19/121-23/10929-НЗПРАП від 25.05.2023, Харківським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром МВС в сумі 1434 грн.00 коп.
Арешт майна накладений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26.05.2023 по справі №619/2291/23 - скасувати.
Речові докази: один спеціальний пакет Експертної служби МВС України №3654311 з написом «Висновок експерта №СЕ-19/121-23/10929-НЗПРАП» з об'єктом дослідження, який знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1