Справа № 487/2182/23
Провадження № 3/487/1063/23
30 травня 2023 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Сердюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли з Державної екологічної інспекції південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Надбузьке, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянку України, яка перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП,
18 квітня 2023 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов протокол № 000093 про адміністративне правопорушення від 14 березня 2023 року за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, відповідно до якого: о 10 год. 00 хв. 14 березня 2023 року за адресою: м. Миколаїв, ринок «Центральний» навпроти буд. 79 вул. 8-го Березня, вздовж трамвайних колій, ОСОБА_1 здійснювала торгівлю свіжою рибою карась в кількості 5 шт., судак в кількості 11 шт. без наявності товарно-транспортної накладної, що могла б підтвердити походження даної риби та законність придбання у власність та реалізацію, чим порушено порядок збуту об'єктів тваринного світу, що є порушенням ст. ст. 7, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала факт торгівлі рибою, але зазначила, що карась був в кількості 11 шт., а судак - 5 шт. Вона перевіряючим показала накладну на придбання товару із зазначенням назви, кількості, ціни та загальної вартості товару, але вони сказали, що така накладна їм не підходить, а потрібна товарно-транспортна накладна. Проте товарно-транспортну накладну вона не може надати, оскільки вона була в одному екземплярі, і залишається у водія, який доставив їй товар.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Частина 1 статті 88-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Так, об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.88-1 КУпАП, є встановлений порядок придбання та збуту об'єктів тваринного чи рослинного світу.
При цьому, ч. 1 ст.88-1КУпАП є бланкетною, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.88-1 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому в протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено норми спеціального Закону, що визначає порядок придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного світу, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність за вказаною статтею.
Однак, вказаними в протоколі про адміністративне правопорушення положеннями ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачено лише дії, за які особа несе відповідальність; ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів з природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку. Тобто ця стаття також є бланкетною, відсилає до інших законів, посилання на які відсутні у протоколі; ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначає суб'єктів права власності на водні біоресурси.
Отже, зазначені норми законів не містять посилань на інкриміноване протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушення порядку збуту об'єктів тваринного світу.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення, протокол у такому вигляді не може вважатись допустимим доказом по справі.
Суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів не вбачається достатніх підстав вважати, що 14 березня 2023 року ОСОБА_1 порушила порядок збуту об'єктів тваринного світу.
Застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою винуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП не доведена.
Оскільки вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, то не доведеність вини належними та допустимими доказами свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 88-1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у порядку, що передбачений ст. 294 КУпАП.
СУДДЯ: З.М. СУХАРЕВИЧ