06 червня 2023 року
м. Київ
справа №420/21515/21
адміністративне провадження №К/990/18775/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №420/21515/21 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України у Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України, допущеної з 19.10.2021 року, яка полягає у неприйнятті рішення щодо нарахування та виплати позивачу належного йому матеріального та грошового забезпечення, а саме грошового забезпечення за період з 01.02.2016 до 01.03.2018 в розмірі 34161,84 грн. відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» №159, грошового забезпечення - компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.03.2018 до 02.06.2020 в розмірі 441820, 19 грн. відповідно до вимог «Про затвердження Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» №515/ДСК-2018 від 10.04.2018, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2019 рік в розмірі 18258 грн. та за 2020 рік в розмірі 21650 грн. відповідно до вимог «Про затвердження Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» №515/ДСК-2018 від 10.04.2018 року,
- зобов'язатиУправління Служби безпеки України у Одеській області нарахувати відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» №159 та виплатити позивачу грошове забезпечення у вигляді компенсації втрати частини доходу за період з 01.02.2016 до 01.03.2018 в розмірі 34161,84 грн.,
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Одеській області нарахувати відповідно до вимог «Про затвердження Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» №515/ДСК-2018 від 10.04.2018 року та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.06.2020 в розмірі 441820,19 грн.,
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Одеській області нарахувати відповідно до вимог «Про затвердження Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України» №515/ДСК-2018 від 10.04.2018 та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2019 рік в розмірі 18258 грн. та за 2020 рік в розмірі 21650 грн.
20 вересня 2022 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 належного йому грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.06.2020.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.03.2018 до 02.06.2020.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 при вибутті у щорічні основні відпустки допомоги на оздоровлення за 2019 рік та за 2020 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік та за 2020 рік.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 несплачені йому при вибутті у щорічні основні відпустки допомоги на оздоровлення за 2019 рік та за 2020 рік та матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік та за 2020 рік.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо несвоєчасної виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за періоди з 13.12.2015 року по 29.07.2016 рік та з 18.12.2017 по 01.03.2018.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України у Одеській області нарахувати відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ та Постанови КМ України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» № 159 та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за період з 13.12.2015 по 29.07.2016 та з 18.12.2017 по 01.03.2018.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Управлінням Служби безпеки України в Одеській області подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 24 травня 2023 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
В касаційній скарзі скаржником зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування вказаної підстави відкриття касаційного провадження скаржник зазначає, що судами попередніх інстанції не було надано правової оцінки аргументам Управління про те, що до позивача було застосовано спеціальний порядок, передбачений пунктом 2 глави 1 розділу IV Інструкції-515. Правовий висновок Верховного Суду щодо застосування зазначеного спеціального порядку у даних правовідносинах також відсутній.
Відповідач наголошує, що відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління СБУ від 10.04.2018 №515/ДСК (Інструкції-515), згідно з яким за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 роту №1262 (далі - Положення)) зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядження.
При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що відповідно до наказу відповідача позивач був зарахований у розпорядження начальника Управління з визначенням кінцевого строку такого зарахування, який обумовлений настанням події закриття кримінального провадження чи ухвалення вироку судом. Тобто строк перебування позивача у розпорядженні був визначений.
За твердженням відповідача, такі висновки суду суперечать нормам Цивільного кодексу України, згідно яких, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (стаття 251 глави 18 розділу V Цивільного кодексу України) і який визначається роками, місцями, тижнями, днями або годинами (стаття 252 глави 18 розділу V Цивільного кодексу України). Натомість, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (стаття 251 глави 18 розділу V Цивільного кодексу України) і який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 глави 18 розділу V Цивільного кодексу України).
Підпункт «в» пункту 48 Положення передбачає перебування військовослужбовця у розпорядженні до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом, тобто містить вказівку на подію, яка має неминуче настати і, згідно норм Цивільного кодексу України, встановлює саме термін, а не строк перебування у розпорядженні.
Вказане було враховано при прийнятті рішення щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.03.2018 у зв'язку з тим, що з дня зарахування позивача у розпорядження (13.12.2015) пройшло більше шести місяців, нарахування та виплата грошового забезпечення йому були припинені.
Такі доводи підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №420/21515/21 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/21515/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді Н. А. Данилевич
В. Е. Мацедонська