07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 160/1931/22
адміністративне провадження № К/990/19421/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі №160/1931/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Державна податкова служба України про стягнення середньої заробітної плати,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на його користь оплату середньої заробітної плати на час відсторонення від виконання посадових обов'язків з 14 червня 2019 року по 15 жовтня 2019 року у розмірі 70740,81 грн з вирахуванням обов'язкових зборів та платежів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року, позов задоволено.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 31 березня 2023 року повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки касаційна скарга не містила підстав касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі №160/1931/22. Суд дійшов висновку, що скаржник не виклав передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку з посиланням на відповідний пункт вказаної статті.
Верховний Суд ухвалою від 15 травня 2023 року вдруге подану касаційну скаргу також повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд дійшов висновку, що скаржником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, а касаційна скарга є майже ідентичною попередньо поданій касаційній скарзі, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Аналогічно попередній касаційній скарзі, скаржник належним чином не обґрунтовує посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд в ухвалі від 15 травня 2023 року надав вичерпні роз'яснення щодо вимог до оформлення касаційної скарги, яким вона має відповідати в частині визначення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Однак, втретє подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз'ясненнями, наданими Верховним Судом.
Зазначене свідчить про ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надав Верховний Суд щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі №160/1931/22 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Соколов