06 червня 2023 року
м. Київ
справа №380/11825/22
адміністративне провадження № К/990/19353/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Карзова Олексія Миколайовича - представника Митка Миколи Івановича на рішення постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №380/11825/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення і звільнення зі служби в поліції, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
29 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ у Львівській обл. № 2111 від 29 липня 2022 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській обл.» в частині застосування до дільничного інспектора поліції сектору превенції Відділу поліції /ВП/ № 1 Львівського районного управління поліції /РУП/ № 1 ГУ НП у Львівській обл. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській обл. № 403 о/с від 12 серпня 2022 року «По особовому складу», відповідно до якого звільнено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
зобов'язати відповідача поновити його на посаді дільничного інспектора поліції сектору превенції ВП № 1 Львівського РУП № ГУ НП у Львівській обл. або на рівнозначній посаді в ГУ НП у Львівській обл.;
стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення 12 серпня 2022 року до фактичного поновлення на роботі (службі) на посаді дільничного інспектора поліції сектору превенції ВП № 1 Львівського РУП № ГУ НП у Львівській обл. або на рівнозначній посаді в ГУ НП у Львівській обл.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності - як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини склались з приводу проходження позивачем публічної служби.
При цьому посада та звання позивача, (старший лейтенант поліції, обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП № 1 Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській облатсіт) не включає його в перелік службових осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище та осіб вищого офіцерського складу.
За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не застосовано висновки щодо застосування статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 рок у справі №816/1218/16.
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Формальне посилання на постанову Верховного Суду, без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки щодо оцінки того чи іншого аргументу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 - представника Митка Миколи Івановича на рішення постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №380/11825/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення і звільнення зі служби в поліції, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько