06 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/564/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Кукло Д. С. (прокурор за посвідченням),
позивача-1 - не з'явився,
позивача-2 - не з'явився,
відповідача - Стецика Н. В. (адвокат),
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі
за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Хмельницької обласної ради,
2) Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард"
про визнання недійсним пункту 3 додаткової угоди від 10.02.2022 № 4 до договору від 10.08.2021 № 040420-10/08/2021-ШК517 в частині збільшення ціни за одиницю товару з 01.01.2022 та стягнення коштів у сумі 81 636,15 грн,
Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної ради, 2) Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" про визнання недійсним пункту 3 додаткової угоди від 10.02.2022 № 4 до договору від 10.08.2021 № 040420-10/08/2021-ШК517 в частині збільшення ціни за одиницю товару з 01.01.2022 та стягнення коштів у сумі 81 636,15 грн.
Позов мотивовано тим, що підставою для укладення сторонами додаткової угоди № 4, якою внесено зміни до істотних умов договору № 040420-10/08/2021-ШК517, з урахуванням пункту 11.6. договору, сторонами обрано пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого зміни вносяться у зв'язку із коливанням ціни товару на ринку, однак, ні вимогами статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору № 1 не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку. Таким чином, додаткова угода від 10.02.2022 № 4, якою внесено зміни до істотних умов основного договору від 10.08.2021 № 040420-10/08/2021-ШК517, на думку прокурора, укладена між сторонами з порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель та підлягає визнанню недійсною.
Прокурор також зазначив, що відповідачем в порушення статей 526, 530, 629 ЦК України допущено неналежне виконання умов договору від 10.08.2021 № 040420-10/08/2021-ШК517, як наслідок Комунальним некомерційним підприємством "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" безпідставно перераховано кошти у сумі 85 636,15 грн, які підлягають поверненню на підставі частини 1 статті 670 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 позов задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що під час судового розгляду відповідач не подав, а матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності законних підстав для укладення додаткової угоди від 14.02.2022 № 4 в частині збільшення ціни за одиницю товару.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022 скасовано; позов заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради та Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради залишено без розгляду.
Постанову мотивовано тим, що прокурором неправильно визначено суб'єктний склад учасників у справі та не доведено наявність правових підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (як сторони за договором) та органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради (як засновника та органу управління).
Додатковою постановою суду від 21.02.2023 частково задоволено заяву ТОВ "Вест Кард" про стягнення з Хмельницької обласної прокуратури витрат на правничу допомогу.
У касаційній скарзі заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та додаткову постанову від 21.02.2023 скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.11.2022.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції винесено без врахування правових позицій суду касаційної інстанції щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині обґрунтованості визначення прокурором органу місцевого самоврядування позивачем у спірних правовідносинах, з огляду на аналіз функцій та повноважень органу місцевого самоврядування, які надають такому суб'єкту право бути позивачем у спорах щодо порушення чи загрози порушення інтересів держави та територіальної громади, які викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 922/1394/21, від 14.12.2021 у справі № 916/1978/21.
Скаржник вважає, що залишаючи без розгляду позовні вимоги прокурора судом апеляційної інстанції безпідставно взято до уваги правові позиції, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 щодо заборони на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру", яким передбачено, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Водночас, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано, що висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався комерційного державного підприємства, тоді як правовий статус некомерційного комунального підприємства, яке було визначено прокурором як позивач у справі, яка розглядається (№ 924/564/22) та у справах № 924/674/21, № 914/2656/21, істотно відрізняється від статусу державних підприємств, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, створених з метою отримання прибутку.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 924/564/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 16.05.2023.
Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2023, від 30.05.2023 відкладено розгляд касаційної скарги заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 924/564/22 на 30.05.2023 та 06.06.2023 відповідно.
Під час розгляду матеріалів касаційної скарги Судом встановлено, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 905/1907/21 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про стягнення 365 870,72 грн.
Підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначено те, що є необхідність уточнення висновку, наведеного у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те що: "заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави".
Ухвалою від 01.02.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 905/1907/21.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з положеннями пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи підстави касаційного оскарження та доводи скаржника щодо наявності повноважень у прокурора, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 ГПК України, для звернення до суду з відповідним позовом, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи, що правовідносини у справах № 924/564/22 і № 905/1907/21 щодо питання застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у спорах щодо захисту прокурором інтересів держави у сфері розпорядження та використання бюджетних коштів є подібними, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 924/564/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.
Керуючись статтями 228, 229, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі № 924/564/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай