31 травня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.03.2023, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений час, але не пізніше 22.07.2022, у невстановленому місці, діючи умисно, незаконно придбав у невстановленої особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, особливо небезпечний наркотичний засіб - смолу канабісу, масою не менше 0,62 грами та психотропну речовину - амфетамін, масою не менше 37,883 грами, які приніс до місця постійного проживання - у квартиру АДРЕСА_3 .
В подальшому, 22.07.2022 в період часу з 08.54 по 10.28, працівниками поліції було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , під час якого раніше придбані 0,62 грами смоли канабісу та 37,883 грами амфетаміну були вилучені.
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст.309 КК України у виді 5 років позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд необґрунтовано дійшов до помилкового висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та незаконно звільнив останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням. Стверджує, що судом проігноровано дані, які вказують на підвищену суспільну небезпечність як вчиненого діяння, так і особи обвинуваченого. Зокрема, особливо великий розмір виявленої у ОСОБА_6 психотропної речовини, спосіб її фасування, відсутність документально підтвердженої залежності від вживання таких речовин, вказують на підвищений ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та рівень суспільної небезпеки його особи. Звертає увагу, що обставини, на які послався суд у вироку, а саме те, що ОСОБА_6 раніше не судимий та має стійкі соціальні зв'язки, не завадили останньому вчинити тяжкий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у особливо великому розмірі. Також зазначає, що суд безпідставно визнав щире каяття обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить оскаржуваний вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Зазначає, що при призначенні покарання судом враховано сукупність даних про особу обвинуваченого, його відношення до своїх дій, щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання. Крім того, судом враховано позицію прокурора в судових дебатах, який просив суд призначити обвинуваченому покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки, наявності обставини, яка пом'якшує покарання - щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції правильно визначив йому розмір покарання в межах санкції статті та обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також, суд першої інстанції при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_6 положень ст.75 КК України, врахував позицію прокурора, який в судових дебатах просив суд призначити обвинуваченому покарання із звільненням від його відбування на підставі ст.75 КК України.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Висновки суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованими та узгоджуються з вимогами ст.75 КК України.
Будь-яких обмежень щодо застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд безпідставно врахував наявність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щирого каяття, не ґрунтуються на матеріалах справи, з яких вбачається, що під час судового розгляду обвинувачений визнав висунуте йому обвинувачення, дав критичну оцінку своєї протиправної поведінки.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання до реального відбування не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду Київської області від 01.03.2023 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3