Справа № 120/6437/22 Суддя першої інстанції: Жданкіна Н.В.
06 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Ткаченко В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2022 року, позивач - ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просила:
- визнати бездіяльність голови Сьомого апеляційного адміністративного суду протиправною;
- зобов'язати голову Сьомого апеляційного адміністративного суду розглянути скарги ОСОБА_1 від 27.10.2021 року та 25.11.2022 року;
- згідно положення ст. 5 ч.9 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
18 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшло розпорядження в.о. Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року №267, яким передано справу № 120/6437/22 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії до Верховного Суду для визначення підсудності.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року визначено підсудність справи №120/6437/22 за позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за Шостим апеляційним адміністративним судом.
Відзив на апеляційну скаргу від Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду до апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року Вих.№ 02.3-08/120/6437/22/12610/2023 під час аналізу матеріалів справи було встановлено, що ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2022 року не містить підпису судді Жданкіної Наталії Володимирівни (за невиконання вимог якої позовна заява ОСОБА_1 була повернута позивачці), що унеможливлювало розгляд справи, у зв'язку з цим суддею - доповідачем було повернуто матеріали справи № 120/6437/22 до Вінницького окружного адміністративного суду для належного оформлення.
29 травня 2023 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 23389, адміністративна справа № 120/6437/22 була повернута Вінницьким окружним адміністративним судом після належного оформлення.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до п.4, ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не в повній мірі усунуто недоліки позовної заяви, встановлені в ухвалі суду, зокрема, не було надано доказів саме звернення позивачки до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду із скаргами 27.10.2021 року та 25.11.2021 року (доказів їх надсилання) та реєстрації таких скарг у відповідному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом, на підтвердження статусу особи, як інваліда другої групи, суду не надано належним чином засвідченої копії відповідного посвідчення, крім того, ознайомившись із підписом позивача на позовній заяві та заяві щодо виконання вимог ухвали суд доходить висновку, що такий підпис, вочевидь, не є її особистим підписом, позаяк не відповідає тому зразку підпису, який перевірено та посвідчено Старостою Степанівського старостинського округу Зашкарук С.Ф. у довіреності від 28 вересня 2021 року.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Так, відповідно до матеріалів справи, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та зобов'язано надати суду:
1) докази звернення до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду із скаргами 27.10.2021 року та 25.11.2021 року та реєстрацію таких у відповідному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом;
2) сплати судового збору за заявлені позовні вимоги в сумі 992,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
20.10.2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 50852/22 від позивачки до суду першої інстанції надійшла заява щодо виконання ухвали від 17.08.2022 року, до якої позивачкою було додано: скарги до голови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 року, від 27.10.2021 року, належним чином засвідчена копія довідки до акта огляду МСЕК.
Відповідно до п.5 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, серед іншого, зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У свою чергу, частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, як зазначалось вище, ОСОБА_1 було виконано вимоги ухвали суду першої інстанції від 17.08.2022 року та надано скарги до голови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 року, від 27.10.2021 року, які були у неї в наявності.
Варто наголосити, що в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року вказано про необхідність надання доказів саме звернення позивачки до відповідача, у той час як в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року вказано про невиконання ОСОБА_1 вимоги щодо надання доказів надсилання скарг від 27.10.2021 року та 25.11.2021 року до відповідача, що за своєю суттю та змістом є різними поняттями, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про невиконання вимог ухвали в спірній частині.
Щодо стосується надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Колегія суддів наголошує, що вказана вище пільга, надана Законом України «Про судовий збір», пов'язана саме з відповідним статусом особи, тобто з наявністю у останньої інвалідності І або ІІ груп.
У той же час, ані норми Закону України «Про судовий збір» ані норми КАС України не визначають виключного переліку документів, які повинні бути надані такою особою, для підтвердження статусу особи з інвалідністю відповідної категорії та, відповідно, права на отримання пільги.
На переконання колегії суддів такими документами можуть бути або довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, тобто дані документи з метою підтвердження у особи відповідного статусу є релевантними.
Як вказувалось вище, ОСОБА_1 було надано засвідчену відповідним чином довідку до Акту огляду МСЕК від 29.03.2005 року № 073063, відповідно до якої позивачці безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності, отже ОСОБА_1 є особою, яка звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, з огляду на що колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції необґрунтованим в цій частині та з огляду на відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору до закінчення апеляційного розгляду (відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 року) вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції із даною апеляційною скаргою на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Що стосується посилань суду першої інстанції на невідповідність підписів на позовній заяві, заяві про усунення недоліків зразку підпису, який перевірено та посвідчено Старостою Степанівського старостинського округу Зашкарук С.Ф. у довіреності від 28 вересня 2021 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Законодавчі вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені ст.160 КАС України, а ст.161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви.
Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В силу вимог частини першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Отже, закон наділяє правом звернення до суду особи або самостійно, або через представника. При цьому, якщо позов подається представником, то, по перше, інформація про представника повинна бути зазначена у позовній заяві згідно ч. 6 ст. 160 КАС України, а по друге, до позовної заяви мають бути надані належні докази на підтвердження повноважень такого представника.
У частині 10 статті 44 КАС України вказано, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Тобто, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), який надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення відповідної особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі від 24 жовтня 2022 року, що «…подана до суду позовна заява та заява щодо виконання вимог ухвали суду від 17.08.2022 підписана від імені ОСОБА_1 . Разом з тим, ознайомившись із підписом позивача на позовній заяві та заяві щодо виконання вимог ухвали суд доходить висновку, що такий підпис вочевидь не є її особистим підписом, позаяк не відповідає тому зразку підпису, який перевірено та посвідчено Старостою Степанівського старостинського округу Зашкарук С.Ф. у довіреності від 28 вересня 2021 року.
Дана невідповідність підпису позивача є очевидною та не потребує будь-яких спеціальних знань, з огляду на що в суду виникають сумніви, що така позовна заява та заява щодо виконання вимог ухвали від 17.08.2022 підписані та подані до суду саме позивачем та за її згоди.
В той же час, суд враховує те, що вчинений на позовній заяві та заяві від 20.10.2022 підписи візуально є ідентичним підпису представника ОСОБА_1 - Аврамича Андрія Станіславовича, на ім'я якого, власне, і була видана нотаріально посвідчена довіреність від 28.09.2021, копія якої наявна в матеріалах доданих до заяви щодо виконання вимог ухвали від 17.08.2022.
Дійсно, виходячи зі змісту фотокопії цієї довіреності від 28.09.2021, Аврамич А.С. наділений повноваженнями та правом підписання і подання від імені ОСОБА_1 позовних заяв та інших документів.
Разом з тим, зміст позовної заяви та заяви від 20.10.2022 року свідчать, що такі подані ОСОБА_1 , проте підпис якими останні завірені, не відповідає підпису ОСОБА_1 , що міститься на доданій до заяви від 20.10.2022 копії Довіреності.»
Однак, досліджуючи позовну заяву позивачки колегією суддів встановлено, що до неї не було додано фотокопії довіреності від 28.09.2021 року (відсутня в переліку додатків).
Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції відносно того, що підпис на позовній заяві ОСОБА_1 не є її особистим підписом, оскільки суд був позбавлений встановити даний факт саме з матеріалів даної справи.
Варто зауважити, що стаття 160 КАС України передбачає можливість суду залишити позовну заяву без руху, якщо вона не відповідає її вимогам та надати позивачу можливість усунути недоліки.
Також, стаття 111 КАС України, передбачає можливість проведення попереднього судового засідання з метою з'ясування всіх обставин, необхідних для підготовки справи до судового розгляду та вжиття заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Проте, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, формально підійшов до вирішення питання, не дав можливості позивачу довести своє право на звернення до суду з даною позовною заявою, а також встановити, чи підписана позовна заява з дотриманням вимог КАС України, чим завадив позивачу у доступі до суду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 241, 242, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2023 року.