Справа №487/5186/20
Провадження №2/487/102/23
06.04.2023 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Кузьменко В.В., за участю секретаря судових засідань Рафальської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Первомайський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
11.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Первомайський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 30.06.2015 року і до повноліття дитини. Звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, яка утворилась з моменту здійснення усиновлення дитини. Відкликати виконавчий лист №2/487/2133/15, виданий на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 30.062015 року і до повноліття дитини, який знаходиться на виконанні в Первомайському міськрайонному відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 31.08.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. Від даного шлюбу народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.10.2015 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва шлюб було розірвано та стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 30.06.2015 року і до повноліття дитини.
03.12.2016 року між відповідачем та ОСОБА_5 було укладено шлюб. Відповідачка змінила прізвище з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_2 ".
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2018 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано усиновлювачем дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно записано батьком дитини, прізвище дитини з " ОСОБА_2 " змінено на " ОСОБА_2 ", а по батькова з " ОСОБА_4 " на " ІНФОРМАЦІЯ_4 ". Крім того, було змінено відомості про батька дитини: батьком було записано ОСОБА_5 рішення набрало законної сили 25.11.2018 року. Таким чином, після усиновлення дитини, між позивачем та дитиною припинились особисті майнові права та обов'язки в тому числі і обов'язок по утриманню, який полягає у сплаті аліментів на утримання доньки.
01.12.2020 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення щодо поданого позову відповідач вказує на те, що системний аналіз законодавства у галузі сімейного права дає можливість зробити висновок про відсутність підстав задоволення позову.
02.06.2021 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову,в якій просить припинити стягувати з 18.12.2018 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.10.2015 року у справі №487/4798/15-ц; визнати виконавчий лист №2/487/2123/15, виданий на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 30.06.2015 року і до повноліття дитини, який знаходиться на виконанні в Первомайському міськрайонному відділі ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), таким, що не підлягає виконанню з 18.12.2018 року.
Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 18.09.2020 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились. Однак, представник позивача надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд провести розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Однак, подав до суду відзив, в якому просила суд у задоволенні даного позву відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій просить суд провести розгляд справи за його відсутності.
Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.
За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
По справі встановлено, що 31.08.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від даного шлюбу народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.10.2015 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва шлюб було розірвано та стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 30.06.2015 року і до повноліття дитини.
03.12.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб. Відповідачка змінила прізвище з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_2 ".
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2018 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано усиновлювачем дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно записано батьком дитини, прізвище дитини з " ОСОБА_4 " змінено на " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", а по батькова з " ОСОБА_4 " на " ІНФОРМАЦІЯ_4 ". Крім того, було змінено відомості про батька дитини: батьком було записано ОСОБА_5 рішення набрало законної сили 25.11.2018 року.
Згідно із ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 СК України, з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. При усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.
У поданому до суду відзиві, відповідач ОСОБА_10 зауважила, що вважає необхідним збереження матеріального обов'язку ОСОБА_1 з утримання доньки.
Аналіз вказаних положень закону дає підстави для наступних висновків.
Перший: юридичний акт усиновлення змінює суб'єктний склад батьківських правовідносин - батьки усиновлено особи перестають бути суб'єктами батьківських прав та обов'язків, і водночас, між усинолювачем та усиновленим встановлюються правові зв'язки, які існують між батьками та дітьми.
Другий: суб'єктний склад може не змінюватися, а доповнюватися, оскільки батьківські права та обов'язки щодо дитини виконуватимуться і батьками, і усиновлювачами.
Таким чином, за такої конструкції ч. 1 ст. 232 СК України вбачається альтернативність підходу щодо збереження батьківських прав та обов'язків в залежності від особливостей усиновлення.
При чому за ситуації усиновлення однією особою (другий з подружжя) (абз. 2 ч. 1 ст. 232 СК України) закон вказує на можливість збереження майнових обов'язків (права на аліменти). Загальною умовою реалізації права на аліменти є виявлення бажання другим з батьків за походженням на отримання аліментів.
Окрім того, суд констатує, що рішення Заводського районного суду про стягнення аліментів із ОСОБА_1 передувало рішенню Заводського районного суду про усиновлення. Однак, за такий значний проміжок часу, а саме з 2015 року по 2020 рік позивач ОСОБА_1 знехтував своїм обов'язком по сплаті аліментів та продовжує це робити, що вказує на той факт, що усиновлення доньки позивача ОСОБА_1 ніяк не впливає на його свідому поведінку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що наявні матеріалах справи докази не підтверджують порушеного права позивача, у зв'язку з чим, в задоволенні даного позову в частині позовних вимог про припинення стягнення по сплаті аліментів слід відмовити.
Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з того, що вказаний виконавчий лист видано на підставі судового рішення, яке не скасовано, обставин, які свідчать про відсутність у боржника обов'язку його виконувати судом не встановлено, у боржника не припинилися зобов'язання зі сплати аліментів. Тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно приписів ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 228, 229, 247, 263, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 180, 188,197, 232 СК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Первомайський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя В.В.Кузьменко