07.06.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2882/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 (повне рішення складено 15.11.2022, суддя Ніколенко М.О.) у справі №904/2882/22
за позовом Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті, м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами у розмірі 21 699,00 грн
Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 21 699,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем встановлених законодавством про автомобільний транспорт зобов'язань щодо внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу з перевищенням нормативно допустимих вагових обмежень.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/2882/22 позов задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 21 699,00 грн; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю прокурором наявності правових підстав для стягнення з відповідача 21 699,00 грн.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/2882/22 та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права;
- позивач при здійсненні розрахунку використав норму п. 31-1 постанови КМУ від 27.06.2007 № 879 в частині визначення плати у потрійному розмірі, яка на час пред'явлення майнової вимоги (31.08.2022) вже не діяла і відповідно не повинна була застосовуватися в силу положень ст. 58 Конституції України;
- відповідно до чинної редакції постанови КМУ № 879, а саме пункту 31-1 плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази виключно для строєнних осей; згідно з розрахунком плати за проїзд (додаток до акту № 027053) встановлено здвоєнні навантаження на осі, що виключає збільшення плати за проїзд;
- з зв'язку з ненаданням позивачем розрахунку плати за проїзд, який би відповідав вимогам законодавства відповідач не міг виконати свій обов'язок по оплаті проїзду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 05.12.2022 у справі №904/2882/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Чус О.В., якою ухвалою від 12.12.2022 витребувано справу №904/2882/22, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження справи до суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2022 апеляційну скаргу залишено без руху, Приватному акціонерному товариству "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" наданий десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги та надання до апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору в розмірі 3 721,50 грн.
29.12.2022 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. для вирішення питання відкриття апеляційного провадження по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.01.2023 після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/2882/22 для вирішення питання відкриття апеляційного провадження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/2882/22; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
23.01.2023 від Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/2882/22 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- при здійсненні розрахунку 25.02.2021, а не 25.02.2022, як про це помилково у своїй апеляційній скарзі зазначає відповідач, посадовими особами Укртрансбезпеки вірно використано норму п. 31-1 "Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні", затвердженого Постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 в частині визначення плати у потрійному розмірі, оскільки на момент проведення габаритно-вагового контролю редакція вищезазначеної норми діяла з 25.01.2020, наступні зміни у дану Постанову внесено лише 04.02.2022;
- відповідно до п. 27 Постанови КМУ від 27.06.2007 № 879 (у редакції чинній на момент проведення габаритно-вагового контрою), плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Посадовими особами Укртрансбезпеки віднесено транспортний засіб відповідача до великовагового та складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №027053 від 25.01.2021, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №045553 від 25.02.2021 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно з накладною від 25.01.2021 ШЛ №304794, а також акт №0003155 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 25.02.2021, тобто на дату виявлення порушення та проведення розрахунку, у передбачений Законом строк.
26.01.2023 від Державної служби з безпеки на транспорті надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/2882/22 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті;
- під час проведення перевірки співробітникам Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено порушення порядку проїзду великоваговим/великогабаритним транспортним засобом ПрАТ "ЦГЗК", про що складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №027053 від 25.02.2021, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №045553 від 25.02.2021 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно з накладною від 25.01.2021 ШЛ №304794, а також акт №0003155 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 25.02.2021, отже доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги положення статті 58 Конституції України є необґрунтованими.
06.06.2023 у зв'язку з виходом з відпустки судді Чус О.В. у даній справі здійснений повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу №904/2882/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі графіку проведення рейдових перевірок Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 22.02.2021 по 26.02.2021, направлення на рейдову перевірку № 010305 від 22.02.2021, співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки 25.02.2021 у м. Кривий Ріг (474 км. а/д Н-08) проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу-автокрану МЗКТ 6923, державний номерний знак НОМЕР_1 , з маршрутом руху м. Кривий Ріг - ПГВК - м. Запоріжжя, пройдена відстань 209 км, яким керував водій ОСОБА_1 , перевізник - ПрАТ "ЦГЗК".
Направлення на рейдову перевірку від 22.02.2021 № 010305 видане старшому державному інспектору ВДК на АТ Департаменту державного контролю на транспорті Головасі В.В., головному спеціалісту ВДК на АТ Департаменту державного контролю на транспорті Дементію О.О. та старшому державному інспектору ВДК за безпекою на транспорті у Запорізькій області Клевцю М.О.
Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 027053 від 25.02.2021 та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №045553 від 25.02.2021 складені старшим державним інспектором ВДК на АТ Департаменту державного контролю на транспорті Головахою В.В. відповідно до вимог пункту 15 Порядку № 1567.
Під час перевірки для проведення габаритно-вагового контролю представниками перевізника надано документи на транспортний засіб: дорожній лист п/л 304794 від 25.02.2021, посвідчення водія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Під час проведення перевірки співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено порушення порядку проїзду великоваговим/великогабаритним транспортним засобом - автокраном МЗКТ 6923, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким здійснювався проїзд маршрутом м. Кривий Ріг - ПГВК - м. Запоріжжя.
Перевірка проведена на підставі наданих водієм документів щодо характеристик транспортного засобу, яким здійснювався проїзд (перегін автокрана) великоваговим/великогабаритним транспортним засобом-автокраном МЗКТ 6923, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до інформації територіального сервісного центру МВС України №1249 від 26.08.2021 вих. № 31/4-1249-731, станом на 26.08.2021 транспортний засіб - автокран МЗКТ 6923, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано за ПрАТ "ЦГЗК" (ідентифікаційний код: 00190977).
За результатами проведеної перевірки, а саме габаритно-вагового контролю співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено, що навантаження на здвоєні вісі автомобіля склало 18,65 т. та 21,45 т. - перевищення на здвоєні вісі на 2,65 т. та 5,45т. відповідно, більше нормативно допустимого, тобто на 16,56% та 34,06% більше, що дорівнює 0,99 (0,27 та 0,72, від 10 до 20 відсотків включно + 0,15 за кожні наступні 5 відсотків); габарити висоти склали 4,9м. - перевищення більше нормативного на 0,9м., тобто на 22,5% що дорівнює вісь 0,03 (за кожний параметр); відстань перевезення до від м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) - ПГВК - м. Запоріжжя становить 209 км.
Тобто, перевищення вагового параметру склало від 10% до 40%, та повинно розраховуватись у потрійному розмірі - П = (1,02) х 209 х 3 = 639,54 Євро.
За таких обставин, посадовими особами Укртрансбезпеки віднесено транспортний засіб ПрАТ "ЦГЗК" до великовагового та складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 027053 від 25.02.2021, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 045553 від 25.02.2021 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно накладної від 25.02.2021 ШЛ № 304794, а також акт № 0003155 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 25.02.2021.
Відповідно до інформації Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 31.08.2021 № 4666/3.1/23-21, під час проведення габаритно-вагового контролю водієві Бикову С.М. було надано копію довідки № 045553 від 25.02.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, а також копію довідки про зважування № 24574 від 25.02.2021.
Для подальшої перевірки обставин, що зазначені у п.15 Порядку проведення рейдових перевірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (надалі - Порядок № 1567), при перевірці документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 2.1 ПДР, встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезені вантажу без відповідного дозволу, що стало підставою для складання акту № 027053 від 25.02.2021, зі змістом якого водій був ознайомлений, про що свідчить підпис останнього у даному Акті.
Постановою Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №243818 від 22.04.2021 накладено на ПрАТ "ЦГЗК" адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 4500037006 від 30.06.2021 відповідачем було оплачено вказаний штраф у повному обсязі.
Водночас, представник Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови № 243818 від 22.04.2021 (справа №160/9439/21).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі № 160/9439/21 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.
Несплата відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 21 699,00 грн. стала підставою для звернення Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом до господарського суду.
За наслідками розгляду позову Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті Господарським судом Дніпропетровської області ухвалено оскаржуване рішення.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. (ч.ч. 1, 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Таким чином, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 по справі № 587/430/16-ц.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, надсилання прокурором повідомлення на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Вирішуючи питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд зобов'язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що несплата відповідачем коштів до Державного бюджету України суттєво порушує інтереси держави, а тому, наявні підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті. В той же час, Державною службою України з безпеки на транспорті заходи щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами під час здійснення габаритно-вагового контролю з відповідача протягом тривалого часу не вживалося, що свідчить про неналежне здійснення органом державної влади повноважень щодо захисту інтересів держави.
Матеріалами справи підтверджено, що Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра звертався до в.о.начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки та до Голови Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) із запитом щодо встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру щодо перевищення транспортним засобом нормативних параметрів перевізником - Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", розмір завданих збитків складає 639,54 Євро. (а.с.62-79) У відповідь на запит прокуратури, Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (а.с.115) та Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (а.с.113-114) просили прокуратуру звернутись до суду для представництва держави щодо примусового стягнення з перевізника плати за проїзд, що є відшкодуванням матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Крім того, повідомлено прокуратуру, що наявне фінансування Укртрансбезпеки не дозволяє самостійно ініціювати судовий спір про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за проїзд.
Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 3 п. 4 Положення, до основних завдань Укртрансбезпеки належить здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення).
Підпунктами 2, 15, 27 п. 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
З наведеного слідує, що Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення вагових або габаритних параметрів транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 зазначила, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.
При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Внаслідок несплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка по суті є матеріальними збитками, завданими державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, державний бюджет України, а саме державний дорожній фонд у його складі, недоотримує суму коштів, які є необхідними для фінансування ремонту автомобільних доріг загального користування та реалізації Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018 - 2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 21.03.2018.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з висновками місцевого господарського суду, що в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт", відповідно до частини 12 статті 6 якого, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частина друга статті 29 Закону України "Про дорожній рух" визначає, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" № 879 від 27.06.2007 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (Порядок №879)(тут і надалі в редакції, чинній станом на дату складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №027053 від 25.02.2021.
Згідно з пп. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (Порядок № 1567), зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (транспортний засіб), під час проведення рейдових перевірок здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки або її територіального органу (посадова особа) у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла).
Пунктами 3, 6 Порядку № 1567 передбачено, що зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху, а у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з пунктом 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
За приписами пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до пункту 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
За приписами пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.
У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначено, що перевізником є фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Як зазначено вище, транспортний засіб - автокран МЗКТ 6923, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано за ПрАТ "ЦГЗК".
Матеріалами справи підтверджено факт перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів, що підтверджено актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №027053 від 25.02.2021, довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №045553 від 25.02.2021. Посадові особи позивача здійснювали габаритно-ваговий контроль транспортного засобу відповідача у відповідності до наданих їм повноважень.
Згідно з розрахунком від 25.02.2021, перевізнику нараховано плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 639,54 Євро, що, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, станом на 25.02.2021 становить 21 699,00 грн.
Розмір плати за проїзд визначено позивачем у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Перевіривши розрахунок плати за проїзд, суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не вніс плату у строк, визначений пункті 31-1 Порядку № 879, і вона набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 21 699,00 грн.
Щодо тверджень скаржника про втрату чинності положень Порядку № 879, то колегія суддів звертає увагу, що позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.032012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Такі норми поширюють свою дію тільки на ті відносини, що виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (абз. 2, 4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-зп/1997 від 13.05.1997).
Отже, стосовно дії нормативно-правового акта у часі, доцільно зробити висновок про те, що судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення спірних правовідносин, тобто у спірних правовідносинах 25.02.2021.
З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 129, 275, 276, 282, 284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/2882/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/2882/22 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус