Справа № 600/471/23-а Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
02 червня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія К" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія К" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області та до Державної податкової служби України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Чернівецькій області з питання зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 28.07.2022 №22079 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія К (Код ЄДРПОУ 40307295) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Чернівецькій області виключити ТОВ "Імперію К" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;
- визнати протиправними та скасувати 109 рішень комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Чернівецькій області;
- зобов'язати Деоржавну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних 109 податкових накладних.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року позовна заява була залишена без руху, а позивачу запропоновано у строк протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви.
В подальшому, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав не виконння останнім вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунення виявлених недоліків.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями ч. 1 ст. 168 КАС України визначено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.
Так, згідно приписів цієї норми, у позовній заяві позивач, окрім іншого, викладає свої вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та відзначає докази, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Статтею 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.
Згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з викладеного, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Як встановлено судом, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 15.02.2023 року суд першої інстанції навів перелік недоліків позовної заяви, які повинні бути усунені, зокрема позивачу запропоновано :
- надати докази сплати судового збору;
- обґрунтувати позов, зазначивши інформацію щодо укладених договорів на підставі яких формувались податкові накладні, які є предметом дослідження у даній справі, вказати зміст, предмет договору, які саме товари купувались чи продавались, які саме послуги надавались, ціну договору, ціну щодо кожного окремо товару чи наданої послуги, описати рахунки-фактури до кожного договору, описати характер виконаних робіт чи наданих послуг до кожного договору, видаткові накладні до кожного договору, зазначити у якому розмір відбулись розрахунки оплати по кожному договору та на яку суму існує заборгованість по оплаті;
- надати пояснення з додатками, що надавались позивачем на виконання рішень про зупинення реєстрації податкових накладних, а також зазначити в позові зміст пояснень, стосовно яких податкових накладних та які документи ним були подані до податкового органу;
- надати первинні бухгалтерські документи, що вказані в рішеннях про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. або зазначити причину не надання вказаних документів відповідачу.
На виконання вказаних вимог та в установлений судом першої інстанції строк позивачем було надано суду першої інстанції докази сплати судового збору у розмірі 4714,00 грн. (платіжна інструкція №12 від 20.02.2023) та позовна заява в новій редакції. При цьому, позивачем відзначено, що з метою усунення виявлених недоліків позовної заяви, суду надаються обґрунтування та докази щодо укладених договорів з контрагентами на придбання товару (з маркованим зазначенням сторінок, на яких вказані додатки, що були подані до суду разом з позовною заявою), зазначено у змісті позовної заяви, який саме товар купувався чи які послуги надавались, зазначено зміст, предмет договору та в якому розмірі відбулась поставка чи була надана послуга, зазначено на яку суму відбулись розрахунки із контрагентами.
Також, позивачем в позовній заяві нової редакції вказано, що окремі документи, які зазначені в рішеннях про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не надаються, оскільки вони не передбачені умовами договорів, на виконання яких формувались спірні податкові накладні.
Додатково до заяви про усунення недоліків позивачем надано 10 повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено з підтвердженням надіслання документів довільного формату та додатком №1 у кількості трьох примірників, як доказ надання усіх необхідних на той момент документів на розгляд відповідача, в тому числі ті, що визначені в рішеннях про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд першої інстанції за результатом дослідження поданої уточненої позовної заяви, дійшов висновку про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та повернув позовну заяву позивачу.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Перелік документів, які подаються до позовної заяви передбачений статтею 161 КАС України.
Відповідно до частин 4, 7 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції, залишаючи позов без руху, вказав про необхідність надання позивачем доказів сплати судового збору, обгрунтувати позов, зазначити додаткову інформацію та надати додаткові докази.
В свою чергу, зі змісту позовної заяви в оновленій редакції встановлено, що позивачем вимоги суду першої інстанції було виконано та надано ті пояснення та докази, які, на переконання заявника, є достатніми для розгляду справи.
Разом з тим, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, в оскаржуваній ухвалі відзначив, що на виконання ухвали суду позивачем було надано аналогічні обґрунтування та пояснення, зазначені у первинній редакції позову. Крім того, на думку суду першої інстанції, позивачем не надано обґрунтування причин ненадання первинних бухгалтерських документів на розгляд відповідача, що вказані в рішеннях про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів зазначає, що на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати оцінку тим чи іншим доказам та заявленим вимогам, з'ясувати достатність доказів для вирішення справи, їх належність та допустимість, а тому повернення позовної заяви з підстав ненадання тих чи інших доказів або необгрунтування певних вимог, не можна визнати доцільним.
Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів не піддає сумніву те, що певні підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, приймаючи до уваги формальні вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, та спосіб, у який вони були застосовані у цій справі, колегія суддів вважає, що повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
На переконання суду апеляційної інстанції, надати оцінку повноті обгрунтування заявлених позивачем вимог суд першої інстанції повинен був в ході розгляду справи, шляхом встановлення всіх дійсних обставин справи та в призмі тих доказів, які на думку позивача є достатніми для вирішення справи. До того ж, суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати додаткові докази вже в ході розгляду справи, якщо виникне така необхідність.
В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання судом першої інстанції необхідних умов, за яких позов підлягає поверненню.
Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Отже, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Доводи апелянта є підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції від 27 лютого 2023 року, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія К" задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія К" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття позовного провадження.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.