Справа № 206/2127/23
Провадження № 2/206/731/23
06.06.2023суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська, Малихіна В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, Дніпровське районне управління поліції Головного управління поліції в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу,-
15.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу.
Ухвалою суду від 18.05.2023 року позовну заяву залишено без розгляду на надано час для усунення недоліків.
01.06.2023 року на адресу суду надійшла заява про виправлення недоліків разом з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що у відкритті провадження у цивільній справі слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється впорядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пленум Верховного Суду України у п.1постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, роз'яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 3 цієї Постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Встановлення даного факту заявниця пов'язує із захистом своїх майнових прав та наміром спадкування за законом і вирішення питань щодо спільно нажитого майна.
При розгляді вказаної заяви вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, оскільки спір виник також з приводу спадщини, зокрема отримання дозволу на зберігання зброї, що придбана під час спільного проживання заявниці з ОСОБА_7 , а саме рушниці ІЖ-58, яка зберігалась за адресою їх проживання.
Проте в матеріалах справи не містяться документів, які б вказували на те, що дана зброя є спільно нажитим майном.
Крім того, заява не містить підтвердження факту смерті ОСОБА_7 у вигляді свідоцтва про його смерть, що не дає суду можливості впевнитися у дійсності викладених обставин у заяві.
ОСОБА_1 надано докази, які вбачають певний зв'язок з ОСОБА_7 , проте не вказують саме на близькі стосунки такі, як проживання однією сім'єю.
Факт, який просить встановити заявник, не може бути встановлений в порядку окремого провадження, а ОСОБА_1 з відповідним вимогами слід звернутися до суду шляхом пред'явлення позову, при розгляді якого судом має бути дана оцінка зазначеним заявником обставинам.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження, а тому у відкритті провадження у справі ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відтак, вважаю, що у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, слід відмовити та роз'яснити заявниці, що вона має право звернутися з даними вимогами в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст.19, 185, 186, 256, 259, 260, 293, 315 ЦПК України, -
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що з вказаними вимогами вона має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.В. Малихіна