05 червня 2023 року м. Дніпросправа № 932/1303/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2023 року (суддя Овчиннікова О.С., повне судове рішення складено 10 квітня 2023 року) в справі № 932/1303/23 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, інспектора батальйону № 1 роти № 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Радіна Олександра Володимировича про визнання дій протиправними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (далі - УПП), інспектора батальйону № 1 роти № 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Радіна Олександра Володимировича (далі - інспектор патрульної поліції) про визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції при винесення постанови серії ЕАР № 6463083 від 27 січня 2023 року, скасування постанови серії ЕАР № 6463083 від 27 січня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2023 року позов задоволено, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №6463083 від 27 січня 2023 року, винесену старшим лейтенантом поліції інспектором батальйону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Радіним О.В., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн., скасовано, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито.
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність доказів вчинення позивачем порушень Правил дорожнього руху, адже суду першої інстанції УПП надавався відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, проте суд першої інстанції не взяв до уваги цей відеозапис, не з'ясував усі обставини справи. Звертає увагу, що сам позивач не заперечував факт скоєння такого порушення, про що наявна інформації на відеозапису. Тому вважає, що ці обставини в силу ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.
Крім того, факт скоєння позивачем правопорушення доведено наданими фотознімками, на яких відображено, що автомобіль позивача розташований в зоні дії знаку 3.34.
Факт зазначення у постанові неправильної адресу обумовлено тим, що автоматичний пристрій із вбудованим навігатором автоматично зазначив таку адресу, а описка, допущена в постанові, не свідчить про відсутність події правопорушення та не може бути підставою для звільнення особи від відповідальності, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19 липня 2019 року в справі № 276/1186/16-а.
Також доказами в справі є рапорти поліцейських, а судом першої інстанції не надана оцінка таким доказам.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 січня 2023 року о 10.23 години відносно позивача інспектором патрульної поліції за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 48, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6463083, в якій зазначено, що 27 січня 2023 року о 10.20 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом INFINITI FX, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Володимира Мономаха, 2к в м. Дніпрі, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України - порушення вимог заборонних знаків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Судом першої інстанції з оскаржуваної постанови встановлено, що місцем скоєння позивачем адміністративного правопорушення вказано м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 2-к, однак відповідачем у якості доказу правомірності рішення до відзиву на позов долучено відеозапис, на якому відображено події у зовсім іншій локації, а саме: на проспекті Дмитра Яворницького, що є порушенням п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, відповідно до якого постанова у справах про адміністративні правопорушення, передбачена частиною ч. 2 ст. 122 КУпАП, має виноситися саме на місці вчинення адміністративного правопорушення, а не в іншому місці.
Судом першої інстанції звернуто увагу, що оскаржувана позивачем постанова всупереч вимогам ст. 283 КУпАП не містить відомостей про використання інспектором поліції технічного засобу, яким здійснено відеозапис адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину позивачу.
Із переглянутого та дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який міститься на наданому стороною відповідача оптичному диску, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, судом першої інстанції встановлено, що на відео не зафіксовано, що автомобіль позивача знаходиться в зоні дії знаку 3.34, тобто, що він вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, як це зазначено у винесеній інспектором поліції постанові, тому вважав, що цей відеозапис не є належним й достатнім доказом вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за обставин, вказаних в оскаржуваному рішенні відповідача.
Враховуючи те, що відповідачами не доведено належними й допустимими доказами, достатніми у їх взаємозв'язку, правомірності оскаржуваної постанови та наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.
Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27 січня 2023 року інспектором патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області винесено постанову серії ЕАР №6463083 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
За змістом постанови водій ОСОБА_1 27 січня 2023 року о 10 годині 20 хвилин, керуючи транспортним засобом марки Infiniti FX37, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Дніпро, по вул. Володимира Мономаха, 2-к, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги пункту 8.4 в) Правил дорожнього руху України (порушення вимог заборонених знаків) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.
Дослідивши відеозапис та фотознімки, надані відповідачем УПП до відзиву на позовну заяву, суд встановив, що відеозапис та фотознімки не містять інформації про зупинку автомобіля позивача в зоні дії знаку 3.34 (зупинка заборонена), а автомобіль розташовано поруч з інформаційно-вказівним знаком 5.46.2 (кінець пункту зупинки трамвая).
Крім того, постанова не містить відомостей про здійснення фіксування події правопорушення, відомостей про пристрій, на якій здійснювався запис, як й посилання на будь-які інші докази.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 8.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Правила дорожнього руху) регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно з пунктом 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Знак 3.34 є заборонним знаком та забороняє зупинку.
Знак 5.46.2 відноситься до інформаційно-вказівних знаків на означає кінець пункту зупинки трамвая.
Частиною першою статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вказано вище, надані відповідачем відеозапис та фотознімки не містять будь-якої інформації щодо предмету доказування - порушення позивачем вимоги заборонного знаку «Зупинку заборонено», оскільки не містять інформації про зупинку автомобіля позивача в зоні дії знаку 3.34 (зупинку заборонено), а вказують на те, що автомобіль розташовано поруч з інформаційно-вказівним знаком 5.46.2 (кінець пункту зупинки трамвая).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними доказами у розумінні статті 73 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Частиною першою статті 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1).
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Судом встановлено, що оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації факту правопорушення.
Тобто, в порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено про здійснення будь-якої фіксації правопорушення, відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось.
Зважаючи на те, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП, у такій постанові, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржений постанові по справі про адміністративне правопорушення від 27 січня 2023 року серії ЕАР №6463083 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис та фотознімки саме події порушення Правил дорожнього руху, надані відповідачем відеозапис та фотознімки не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Таке правозастосування узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 січня 2019 року в справі № 464/2309/17.
Крім того, судом встановлено, що постанова, якою на позивача накладено адміністративне стягнення, містить відомості про місце вчинення правопорушення - вул. Володимира Мономаха, 2-к, м. Дніпро, тоді як відеозапис містить інформацію про зупинку автомобілю та складення постанови про накладення адміністративного стягнення по вул. Дмитра Яворницького у м. Дніпро.
Враховуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність постанови.
Доводи апелянта про доведеність факту вчинення правопорушення спростовані приведеними вище висновками суду.
Аргументи апелянта про те, що оскільки позивач не заперечував факт скоєння такого порушення, про що наявна інформація на відеозапису, ця обставина в силу ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню, суд відхиляє, адже за відсутності належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення не заперечення позивачем певних обставин не може бути єдиним та достатнім доказом доведеності факту скоєння правопорушення.
Також суд визнає безпідставними посилання апелянта на те, що факт зазначення у постанові неправильної адресу обумовлено тим, що автоматичний пристрій із вбудованим навігатором автоматично зазначив таку адресу, а описка, допущена в постанові, не свідчить про відсутність події правопорушення та не може бути підставою для звільнення особи від відповідальності, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19 липня 2019 року в справі № 276/1186/16-а, позаяк зазначення неправильної адреси, за якої скоєно правопорушення, не може вважатися опискою або помилкою.
Довід апелянта, що доказами в справі є рапорти поліцейських, а судом першої інстанції не надана оцінка таким доказам, є необґрунтованим, адже за відсутності належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів рапорти поліцейських не можуть бути єдиними та достатніми доказами доведеності факту скоєння правопорушення.
Аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом в постановах в справах № 161/5372/17, № 524/5741/16-а.
Суд звертає увагу на те, що в порушення вимог статті 271 КАС України судом першої інстанції в судовому засіданні проголошено скорочене рішення, а не повне судове рішення, проте таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи, тому не може бути підставою для скасування рішення.
Крім того, судом першої інстанції не надана правова оцінка позовним вимогам щодо визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції при винесення постанови серії ЕАР № 6463083 від 27 січня 2023 року, але ця обставина не зазначена апелянтом як підстава позову та не є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, зазначеною у частині третій статті 317 КАС України.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2023 року в справі № 932/1303/23 залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2023 року в справі № 932/1303/23 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, інспектора батальйону № 1 роти № 2 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Радіна Олександра Володимировича про визнання дій протиправними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 05 червня 2023 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 05 червня 2023 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко