05 червня 2023 року м. Дніпросправа № 195/44/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 року у справі №195/44/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті; Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - Савченка В.О. про скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення,-
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подав апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини четвертої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 22 лютого 2023 року.
Апеляційна скарга подана скаржником через систему «Електронний суд» 17 травня 2023 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник заявив суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено, що повний текст рішення суду першої інстанції оприлюднено в ЄДРСР лише 02.03.2023 року. Отримавши копію рішення, апелянт невідкладно звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, однак вказана апеляційна скарга повернута судом апеляційної інстанції через недоліки форми та змісту апеляційної скарги. Скаржник посилається на загальній норми процесуального права в частині поновлення строків, без зазначення конкретних, поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Суд вважає, що вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження, без участі сторін в судовому засіданні. Учасники справи були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, апелянтом подався відзив на позовну заяву (а.с. 32, 33-64).
Скаржник дійсно, 14.03.2023 року подавав до апеляційного суду апелояційну скаргу, проте, така скарга ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 року була залишена без руху, а згодом ухвалою від 28.04.2023 року повернута скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Апеляційний суд зазначає, що повернення первинної апеляційної скарги у зв'язку з певними її недоліками, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" №11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої вдруге, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення первинної апеляційної скарги.
Скаржник ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення первинної апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржував.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Відповідно до статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ( частина 4 статті 59 КАС України).
Так, апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» Рачинським В.В. як представником за довіреністю.
На підтвердження повноважень особи, яка підписала скаргу, додано копію довіреності Державної служби України з безпеки на транспорті на ім'я Рачинського В.В..
Доказів того, що Рачинський В.В. є адвокатом (ордер, свідоцтво про адвокатську діяльність) до апеляційної скарги не додано.
Також до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували, що Рачинський В.В. може здійснювати самопредставництво суб'єкта владних повноважень відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Таким чином, до апеляційної скарги не додано документів на підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу.
Згідно частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Скаржником також не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами;
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- оформлених належним чином документів про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу;
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юрко