Справа № 369/356/23
Провадження № 2/369/2745/23
Іменем України
06.06.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Соловюк В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Фастівського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Судак Олени Борисівни про визнання права власності на спадкове майно, -
У січні 2023 року позивач звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,1196 га. яка знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район. Боярська міська рада, с/т «Оленівка», кадастровий номер 3222484200:03:003:0650.
28.10.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Судак О.Б. здійснено реєстрацію спадкової справи №69857164 та ОСОБА_1 прийняла спадщину за померлим чоловіком.
На вказаній земельній ділянці побудовано будинок АДРЕСА_1 , однак позивач не може належним чином оформлити право власності, оскільки приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Судак О.Б. повідомила про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на садовий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаного будинку у встановленому законом порядку.
Просила суд визнати за нею право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі. Надано відповідачу право на подання письмового відзиву на позовну заяву, а позивачу право надати відповідь на відзив та третій особі надати пояснення у справі до початку розгляду справи по суті.
У судове засідання позивач не з'явилась. До суду надійшла заява представника позивача - адвоката Донченко К.Ю. про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.
Ухвала про відкриття була направлена на адресу відповідачу Боярська міська рада Фастівського району Київської області, яку було отримано 07.02.2023, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач був належним чином сповіщений про проведення судового розгляду цивільної справи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Крім того, 20.03.2023 на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Судак О.Б. надійшла копія спадкової справи після померлого ОСОБА_2 .
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наведених нижче підстав.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджуєтся свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Киїським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 18.07.1972, актовий запис №1104.
Як встановлено ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 встановлено, що позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Судак О.Б. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка.
Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1220, ч. 3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
На день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, що належало померлому: земельну ділянку площею 0,1196 га. яка знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район. Боярська міська рада, с/т «Оленівка», кадастровий номер 3222484200:03:003:0650 та садовий будинок АДРЕСА_1 .
22 січня 2008 року ОСОБА_2 залишив заповіт на ім'я ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович -Конрнійчук О.М.
За правилами ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до вимог ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежності від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга отримує право спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Ст. 1268 ЦК України надано право спадкоємцю за заповітом чи за законом прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
За ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. У п'яту чергу право на спадкування за законом також одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцями слід вважати неповнолітню або непрацездатну особу (жінку, чоловіка при досягненні відповідно 55 і 60 років, інвалідів I, II і III груп), яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
За ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
За ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Так, листом приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Судак О.Б. повідомлено позивачач про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на садовий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаного будинку у встановленому законом порядку.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання у власність садового будинку АДРЕСА_1 є порушеним та підлягає захисту в судовому порядку.
Керуючись ст. ст. 79, 79-1, 125, 152 Земельного Кодексу, ст. ст. 373, 1218, 1220, 1225 ч 1, 1268, 1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1, 1297 ЦК України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" ст. ст. 2, 12, 81, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Боярської міської ради Фастівського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Судак Олени Борисівни про визнання права власності на спадкове майно -задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 194,7 кв.м., основною 65,9 кв.м.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Інформація про відповідача: Боярська міська рада, код ЄДРПОУ:36263776, адреса: Київська область, м. Боярка, вул. М. Грушевського, 39.
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 06 червня 2023 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ