Справа № 545/210/20 Номер провадження 11-кп/814/989/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія ч.2 ст. 185 КК України
31 травня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020170300000009 за апеляційними скаргами прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21 червня 2022 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, особу з інвалідністю, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого, останній раз:
14.09.2020 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі,
засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Київського районного суду м. Полтави від 14.09.2020, остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
15.12.2019, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_9 шляхом вільного доступу, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, повторно, здійснив крадіжку мобільного телефону «Sаmsung Galaxy А 50», який належить потерпілому ОСОБА_7 , яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 5633 грн. 33 коп.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого внаслідок м'якості, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 засудити за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 14.09.2020, та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що призначаючи покарання ОСОБА_9 суд недостатньо врахував обставини вчинення злочину та особу обвинуваченого, щодо якого в Октябрському районному суді м. Полтава перебуває об'єднане кримінальне провадження щодо вчинення ОСОБА_9 16-ти епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, та саме вчинення корисливих злочинів є його єдиним доходом, що свідчить про те, що ОСОБА_9 будучи неодноразово судимим на шлях виправлення не став, висновки для себе не зробив. Тому призначене покарання є недостатнім для його виправлення.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати та виправдати його.
Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що суд, визнаючи його винуватим у вчиненні злочину, послався на показання потерпілого та свідків, які зазначив у вироку неповно. Їх показання надані суду не відповідають зазначеним у вироку, оскільки ні потерпілий, ні свідок ОСОБА_11 не змогли назвати прикмети особи, яка вірогідно могла викрасти телефон.
Свідок ОСОБА_12 не зміг вказати обставини події, коли це відбулося та як було, не пам'ятає суму коштів, отриману за телефон у ломбарді. Зазначив, що у слідчих діях він не брав участі, зокрема впізнання особи.
Зазначає, що протокол визнання речовим доказом СД-диску з відеозаписом спостереження із магазину, протокол огляду цифрового носія та перегляду інформації на СД-Диску, протокол впізнання особи за участю свідка ОСОБА_12 від 14.01.2020, протокол перегляду відеозапису судового засідання Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2020 про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді, є неналежними доказами та суд не повинен був посилатися на них. У своєму рішенні суд не спростував доводи захисника про визнання вказаних доказів недопустимими.
Тому вважає, що його засуджено було незаконно, докази сфальсифіковані, на відеозаписі не зрозуміло хто зображений, а допитаний свідок є свідком і в інших кримінальних правопорушеннях, а тому зацікавлений у розгляді справи.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги обвинуваченого та заперечили проти апеляційної скарги прокурора, прокурора в підтримку своєї апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
У апеляційній скарзі обвинувачений свою вину у вчиненому злочині не визнає та вважає, що його вина не доведена.
Проте такі доводи спростовуються дослідженими доказами.
Будучи допитаним судом першої інстанції, потерпілий ОСОБА_7 вказував, що 15.12.2019 у вечірній час коли він спільно зі своїм знайомим ОСОБА_11 перебували на літньому майданчику коло магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , до них підійшли якісь двоє чоловіків та попросили надати їм цигарки. В цей час його телефон «Sаmsung Galaxy А 50» лежав на столі. Через деякий час він відволікся, а потім помітив, що телефон пропав. На наступний день на телефон до його брата ОСОБА_13 подзвонив незнайомий чоловік і повідомив, що знайшов телефон та сказав, що за винагороду в 3000 грн. поверне телефон за предоплату 500 грн. Але на наступний день телефон не повернули, а незнайомець знову подзвонив та попросив ще 500 грн. Зрозумівши, що телефон не повернуть він звернувсь до поліції. В подальшому він при перегляді наданого співробітниками поліції відеозапису з камер спостереження впізнав особу, яка забрала телефон, а також вказав на цю особу при наданні йому фотознімків для впізнання.
Такі пояснення потерпілого підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_11 , з яким того вечора перебував разом біля магазину та ОСОБА_14 , який підтвердив, що йому телефонував незнайомий чоловік щодо телефону потерпілого.
Крім цього з відеозапису з камер відеоспостереження в період часу з 23 год. 00 хв. 14.12.2019 року по 05 год. 00 хв. 15.12.2019 року з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2, видно як обвинувачений ОСОБА_9 здійснив крадіжку мобільного телефону «Sаmsung Galaxy А 50», який належить потерпілому ОСОБА_7 , та який лежав на столі, положив його до кишені та пішов.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_9 звернувся до нього з проханням здати в ломбард «Капітал» по вул. Зигіна м. Полтави телефон, а кошти віддати ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка передала йому телефон для передачі під заставу в ломбард.
З повідомлення ПТ «Климчук і компанія «Ломбард Капітал» вбачається, що 16.12.2019 до ломбарду ОСОБА_12 передав під заставу мобільний телефон марки «Sаmsung Galaxy А 50» ІМЕІ: НОМЕР_1 , білий.
Про те, що вказаний телефон належить потерпілому ОСОБА_7 вказує фіскальний чек, наданий органу досудового розслідування потерпілим про придбання мобільного телефону «Sаmsung Galaxy А 50» білого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 .
Усі досліджені докази є належними та допустимими, отримані відповідно до вимог чинного законодавства та підстав визнавати їх не допустимими, про що зазначає ОСОБА_9 , немає.
Будь-яких невідповідностей показань, наданих потерпілим та свідками суду та зазначених у вироку, колегією суддів не встановлено.
Тобто, суд правильно встановив, що обвинувачений, перебуваючи в магазині «Продукт», таємно викрав мобільний телефон «Sаmsung Galaxy А 50», який належить ОСОБА_7 .
Отже, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги закону, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, те, що завдані збитки не відшкодовані, відсутні обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Отже, судом враховані всі встановлені під час судового розгляду обставини. Інших обставин, які б давали підстави для призначення більш суворого покарання, як просить прокурор, не зазначено та колегією суддів під час перегляду вироку суду не встановлено.
Таким чином, призначене ОСОБА_9 покарання в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст.409 КПК України, для скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_9 , як про це ставиться питання в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає. Тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21 червня 2022 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4