Справа № 539/3856/22 Номер провадження 11-кп/814/1774/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
31 травня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022170570000643, за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 лютого 2023 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижній Булатець, Лубенського району, Полтавської області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі положень ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, Президент України своїм Указом №64/2022 від 24.02.2022 ввів в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, строк якого продовжений 21.11.2022 з 05 години 30 хвилин строком на 90 діб.
В умовах воєнного стану 24.09.2022 приблизно о 18:00 годині ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 помітив невідомого йому чоловіка, який спав на узбіччі дороги та поряд з ним лежав велосипед «RockRider ST530» та таємно викрав даний велосипед, який належав ОСОБА_9 .
Своїми діями ОСОБА_8 завдав потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду у сумі 11425,00 грн.
Форма вини: прямий умисел. ОСОБА_8 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
Мотив кримінального правопорушення: корисливий.
ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, за що передбачена відповідальність за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі заступник керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_10 просить вирок суду скасувати, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Вказує, що провадження у суді першої інстанції здійснювалось з обмеженням обсягу досліджуваних доказів у порядку застосування ч. 3 ст. 349 КПК України.
Зазначає, що фактичні обставини та юридична кваліфікація дій обвинуваченого є вірними та в апеляційному порядку не оскаржуються.
Однак, посилається, що суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку стосовно ОСОБА_8 не дотримався вимог ст. 349 КПК України.
Вказує, що згідно вироку під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив суду, що він на вулиці Березова в с. Вільшанка Лубенського району Полтавської області побачив велосипед, поряд з яким спав чоловік. Обвинувачений взяв велосипед, щоб його зберегти та відвіз його до міста Лубен та залишив цей велосипед у бабусі, за якою доглядав, що живе по АДРЕСА_1 .
Зазначає, що з показань ОСОБА_8 вбачається, що він свою провину у вчиненні інкримінованого злочину визнав фактично частково та оспорив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті (зокрема щодо наявності та форми умислу і корисливого мотиву), у зв'язку з чим вирок суду першої інстанції не можна вважати законним й обґрунтованим.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений та потерпілий, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явилися та не повідомили про причини неявки. Оскільки у апеляційній скарзі прокурора не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, суд апеляційної інстанції, за згодою прокурора, ухвалив рішення про розгляд скарги у відсутність потерпілого та обвинуваченого.
Прокурор в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства з огляду на наступне.
Згідно з вироком суду, районним судом прийнято рішення про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №521/11693/16-к щодо застосування положень ч.3 ст. 349 КПК України, визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюють ся. Однак ця норма не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК. Тобто законодавець зобов'язує суд встановити всі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.
Із дослідженого технічного запису судового засідання вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 частково визнав свою провину та заперечив корисливий умисел, вказавши, що забрав велосипед з метою зберегти його і щоб інші особи його не вкрали.
Не зважаючи на часткове підтвердження ОСОБА_8 змісту обвинувачення, суд у порушення вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, ухвалив рішення про не дослідження доказів, чим порушив право на захист обвинуваченого.
Враховуючи, що під час ухвалення вироку суд допустив істотні порушення вимог Кримінально-процесуального Кодексу, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити своє рішення, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок районного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 лютого 2023 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4