Справа № 529/355/23 Номер провадження 11-кп/814/1836/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
30 травня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12021221010000559 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 23 березня 2023 року,
встановила:
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника, задоволено клопотання прокурора та продовжено
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт Золочів Богодухівського району Харківської області, українцю, громадянину України, із середньою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , не судимому, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 21 травня 2023 року.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 з середини липня 2021 по 12 вересня 2021 року, будучи вітчимом ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, умисно, неодноразово вступив з нею в статеві зносини природнім шляхом за добровільною згодою за місцем їх проживання: буд. АДРЕСА_2 .
Проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд першої інстанції мотивував своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 тяжкого злочину, тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та тим, що судовий розгляд кримінального провадження не завершено, докази не досліджено, не допитано потерпілу та свідків. Крім того, суд при постановленні ухвали взяв до уваги особу обвинуваченого та те, що ОСОБА_8 був оголошений у розшук та більше року переховувався від органів досудового розслідування. Врахувавши, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, скоєного проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, а саме у вчиненні дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчиненого членом сім'ї, суд не визначив обвинуваченому розмір застави.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 23 березня 2023 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання захисника про незаконне утримання ОСОБА_8 під вартою у зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу та негайно звільнити обвинуваченого з-під варти.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що при постановленні ухвали від 10 березня 2023 року судом було порушено вимоги ч. 1 ст. 199 КПК України та проведено судовий розгляд за відсутності ОСОБА_8 . Зазначає, що продовження строку тримання під вартою відповідно до вимог ст. 615 КПК України є незаконним та порушує право на захист обвинуваченого.
Крім того, при перегляді ухвали Диканського районного суду Полтавської області від 23 березня 2023 року, просить взяти до уваги, що підозра у інкримінованому йому злочині є необгрунтованою та прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, оскільки свідки змінили адресу проживання та наразі немає можливості незаконного впливу на них. Зазначає, що має міцні соціальні зв'язки - цивільну дружину, з якою він змінив місце проживання у зв'язку із постійними обстрілами.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12021221010000559 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд, проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.
Суд узяв до уваги, що ОСОБА_8 оголошувався у розшук, більше року переховувався від органів досудового розслідування, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, звернувши увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.
Доводи обвинуваченого про наявність у нього цивільної дружини та той факт, що він змінив місце свого проживання у зв'язку із систематичними обстрілами внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, не свідчать про зменшення ризиків, на які посилається суд першої інстанції.
Вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Твердження обвинуваченого про недоведеність його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повинні оцінюватись судом за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
Продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 10 березня 2023 року узгоджується з положеннями ч. 6 ст. 615 КПК України, а звернення прокурора з клопотанням про продовження тримання під вартою у строк, менше ніж 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали не є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені обвинуваченим доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 23 березня 2023 року, щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4