33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"08" вересня 2006 р. Справа № 15/237
За позовом Запорізький апеляційний господарський суд
до відповідача-1 Запорізька міська рада
до відповідача-2 Виконавчий комітет Запорізької міської ради
про визнання права власності
Суддя Коломис В.В.
Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.
За участю представників:від позивача -Маркова В.Є., Василенко С.П. (дов.б/н від 26.06.06р.);
від відповідача-1-не з'явився.
від відповідача-2-не з'явився.
Стаття 22 ГПК України роз'яснена.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Запорізький апеляційний господарський суд просить, з врахуванням здійснених уточнень, визнати за ним право власності на прибудову до адміністративної будівлі суду, загальною площею 311 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ вул. Шаумяна, 2 (літера (літера А1-3).
Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги.
Відповідач-1-Запорізька міська рада та відповідач-2 -Виконавчий комітет Запорізької міської ради позовні вимоги Запорізького апеляційного суду про визнання права власності на прибудову до будівлі суду визнають у повному обсязі, просять розглянути справу без їх участі.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
03 липня 2003 року Запорізький апеляційний господарський суд звернувся до Запорізької міської ради з проханням дозволити будівництво переходу між двома будинками по вул. Тюленіна /вул. Шаумяна 21/2 та вул. Шаумяна 4; на земельній ділянці площею близько 100 кв.м, яка є прибудинковою територією двох будівель судів -господарського суду Запорізької області та Запорізького апеляційного господарського суду, із подальшим оформленням документів на вказаний перехід і права користування земельною ділянкою (а.с. 39).
Зазначене звернення, в свою чергу, було викликано створенням в Запорізькій області апеляційного господарського суду, юрисдикція якого поширюється і на Херсонську область, та на виконання розпорядження Президента України від 27.07.1996 р. № 208/96-РП “Про забезпечення судів приміщеннями», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2001 р. № 692 “Про затвердження Програми забезпечення судів належними приміщеннями на 2002-2006 роки» та Постанови Верховної Ради України від 24.02.1994 р. № 4019 “Про забезпечення діяльності судів».
Листом від 04.07.2003 р. відповідач-1, враховуючи термінову необхідність у забезпечення судів приміщеннями для створення робочих місць судів повідомив про свої незаперечення щодо забудови переходу на земельній ділянці. При цьому, було зазначено про можливість здійснення будівництва переходу на земельній ділянці за умови наявності проектно-кошторисної документації, з обов'язковим подальшим оформленням права на будівлю та права користування землею (а.с. 10).
На підставі цього, як з'ясовано судом, позивачем було здійснено будівництво прибудови до будівлі суду по вул. Тюленіна, 21/ вул. Шаумяна, 2, в результаті якого загальна площа адміністративної будівлі Запорізького апеляційного господарського суду збільшилась на 311 кв.м.
За проміжним Актом прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 31.12.2003 р. (а.с. 7-8), спірне приміщення було прийнято без внутрішнього та зовнішнього оздоблення.
При цьому, прибудова була прийнята в експлуатацію 02.02.2004 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, складеним та затвердженим головою суду 02 лютого 2004 року.
Здійснена позивачем добудова є, у відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦК України, самочинним будівництвом.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване майно.
Відповідно до ст. 16 ЦК України серед інших способів захисту права є визнання такого права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на даний час в зв'язку з обставинами, що склалися, позивач фактично позбавлений права вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном, зокрема експлуатувати вищезазначений об'єкт, що в свою чергу створює значні перешкоди для нормальної діяльності суду та здійснення правосуддя, відтак є порушенням гарантованих Конституцією України, ст. 4 Закону України “Про власність», ст. 319 ЦК України прав, суд вбачає за необхідне усунути допущені порушення і захистити порушене право.
Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права за його згодою лишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за Запорізьким апеляційним господарським судом (м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21) право власності на прибудову до адміністративної будівлі суду, загальною площею 311 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ вул. Шаумяна, 2 (літера А1-3).
Суддя Коломис В. В.
Повний текст рішення складено та підписано «08»вересня 2006 року.