Справа № 359/3736/23
Провадження №2/359/1605/2023
6 червня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 21 квітня 2006 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2 . Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Тому позивач просить суд розірвати шлюб, а також відновити їй дошлюбне прізвище.
Позивач направила на адресу суду заяву (а.с.23), в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової кореспонденції та розміщення оголошення на сайті судової влади України (а.с.12, 19, 22).
Дослідивши подані письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 21 квітня 2006 року сторони уклали шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про що був складений відповідний актовий запис №147. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 20 листопада 2012 року (а.с.4).
Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.3).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Згідно з ч.1 ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Примушування позивача до шлюбу з відповідачем не допускається.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати. Крім того, належить відновити прізвище позивачу на дошлюбне.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.ст.263-265, 280-281 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 квітня 2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №147.
Відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Ю. Семенюта