Справа № 357/5446/22
1-кп/357/477/23
06.06.2023 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Клехівка Фастівського району Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 12 - А класу Фастівської НВК ДНЗ І-ІІІ ступенів № 6, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник неповнолітнього обвинуваченого адвокат ОСОБА_5
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про режим воєнного стану», Указом Президента України ОСОБА_6 за №64/2022 від 24.02.2022 о 05 годині 30 хвилин введено воєнний стан на території України строком на 30 діб.
У відповідності до Указу Президента України ОСОБА_6 за №133/2022 від 14.03.2022 «На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102- IX» - продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 строком на 30 діб.
11 квітня 2022 року близько 20 години 00 хвилин (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 , що адресою: будинок АДРЕСА_3 , помітив на тумбі в приміщенні кухні мобільний телефон марки «iPhone 6», з оперативною пам'ятю 64 Gb, ІМЕІ НОМЕР_1 , сірого кольору, вартістю 2800 гривень 00 копійок.
В цей час у неповнолітнього ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи в умовах воєнного стану, умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, переконавшись, що ОСОБА_7 вийшла з будинку та не спостерігає за його діями, взяв вище вказаний мобільниі телефон та вийшов на вулицю.
Після чого, неповнолітній ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну сум 2800 гривень 00 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 який на час судового розгляду вже є повнолітнім, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що 11 квітня 2022 року близько 20 години 00 хвилин йшов разом зі своїменшим двоюрідним братом ОСОБА_8 та зутсрли по дорозі ОСОБА_7 , що мешкає в селі Пінчуки Білоцерківського району Київської області, Вона попросила його встановити прогарму на телефону та запросила до себе додму. Там ОСОБА_3 помітив на багатотелефонів та натумбі в приміщенні кухні мобільний телефон марки «iPhone 6», сірого кольору. В цей час у ОСОБА_3 виник умисел, на таємне викрадення телефону. Переконавшись, що ОСОБА_7 вийшла з будинку показувати його брутау собак та не спостерігає за його діями, взяв вище вказаний мобільниі телефон та вийшов на вулицю. Телолефон повернув, коли до нього прий шли працівники полції Щиро розкаявся у вчиненному злочині, запевнив суд, що зробив для себе належні висновки. Просить суворо не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор, захисник, законний представник неповнолітнього обвинуваченого, потерпіла не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:
- за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, за якою він і повинен нести відповідальність.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення при призначенні виду та розміру покарання неповнолітньому обвинуваченому, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вчинив закінчений умисний тяжкий злочин проти власності. Суд також враховує наслідки, які настали від його вчинення у виді матеріальної шкоди та те, що шкода ним відшкодована шляхом повернення майна.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 є неповнолітнім та раніше не судимий. Дослідженням умов життя та виховання обвинуваченого, з'ясовано, що кримінальне правопорушення вчинив у віці 17 років. Відповідно до досудової доповіді, обвинувачений проживає з матір'ю, вітчимом, братом та 2 сестрами в трикімнатній квартирі, наявне газо- та електропостачання. Водопостачання відсутнє. В приміщенні дотримуються санітарно-гігієнічних норм проживання. Наявні місця для сну, навчання та проведення дозвілля дитини. Для виховання та розвитку створені всі умови. З 2019 року навчається у Фастівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з інституційноюформою навчання. За період навчання зарекомендував себе учнем із середнім рівнем знань. Не проявляє ніякого інтересу до навчання. Фізично розвинений. Школу відвідує не систематично. На уроках веде себе спокійно та врівноважено. На обліку нарколога та психіатра не перебуває. Згідно з характеристикою за місцем проживання - зі слів сусідів обвинувачений зловживає спиртними напоями. ОСОБА_3 та його сім'я на соціальному супроводі через складні життєві обставини не перебувають. В класному колективі підтримує дружні стосунки, сутичок з одноклассниками не виникало. Згідно з характеристикою за місцем проживання - підтримує зв'язки з громадянами із асоціальною поведінкою, характеризується посередньо.
Суд критично оцінює дані з досудової доповіді, що за місцем проживання - зі слів сусідів обвинувачений зловживає спиртними напоями. Указана обстаивна жодним обєктивними даними не підтверджується
Висловлюючи своє ставлення до вчиненого, обвинувачений свої протиправні дії пояснив тим, що сам не розуміє навіщо взяв телефон, хоча добре усвідомлював, що викрадає чуже майно
Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи досудову доповідь органу пробації, суд дійшов висновку, що обвинувачений є особою із низькою ймовірністю вчинення повторного кримінального правопорушення.
З огляду на вищевказані обставини, поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 в суді, який повністю визнав свою вину у інкримінованому злочині, негативно поставився до свого вчинку, суд визнає вказану в обвинувальному акті обставину, що пом'якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Крім того, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до п.3 ч. 1 ст 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не зявилася своєї правової позиції щодо обвинваченого не висловила
З огляду на викладене суд доходить висновку, що для виправлення та перевиховання неповнолітнього ОСОБА_3 , попередження вчинення ним та іншими нових кримінальних правопорушень, йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України розмір якого повинен бути мінімальним.
Суд також враховує думку прокурора яка просить призначити обвинуваченому мінімально міру покарання передбачену законом, та вважає за можливе звільнити обуинваченого відпокарання з випробуванням.
З огляду на викладене з урахуванням наявністі двох пом'якшуючих та відстуності обтяжуючих покарання обставин, правової позиції сторони захисту про призначення якомога мякішого покарання, суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, розмір якого має бути мінімальним в межах встановленого санкцією статті строку.
Водночас, враховуючи вищевказані обставини, посткримінальну поведінку обвинуваченого, суд доходить висновку, що його виправлення можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, який на переконання суду, має бути мінімальним.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити у порядку передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку один рік, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України , а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Процесуальні витрати у справі відстуні
Речові докази у справі:
мобільний телефон марки «iPhone 6», з оперативною пам'ятю 64 Gb, ІМЕІ НОМЕР_1 , сірого кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілої, вважати повернутим потерпілій ОСОБА_7 .
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_9