Справа №295/6546/23
Категорія 42
2/295/1928/23
05.06.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання правочину недійсним та відшкодування шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить визнати правочин недійсним при розгляді клопотання від 05.02.2015 стосовно дозволу на одержання безоплатно у власність земельної ділянки, стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради на свою користь 90 000 грн. моральної шкоди.
Пред'явлена заява підлягає залишенню без руху, оскільки виявлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Посилання позивача ОСОБА_1 про її звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» за розгляд одразу двох заявлених вимог суддя вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв'язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 28 листопада 2013 № 12-рп/2013 зазначається, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
Зазначене положення стосуються виключно позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
ОСОБА_1 в позовній заяві порушується питання не тільки про відшкодування шкоди, а й міститься інша позовна вимога немайнового характеру, а саме про визнання правочину недійсним при розгляді клопотання від 05.02.2015 стосовно дозволу на одержання безоплатно у власність земельну ділянку, тому в цій частині законом вимагається сплата судового збору.
Наведене повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №383/1273/21 (провадження № 61-4809св22).
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, позивачу рекомендується сплатити судовий збір в сумі 1 073 грн. 60 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в сумі 1 073,60 грн. за позовну вимогу немайнового характеру про визнання правочину недійсним при розгляді клопотання від 05.02.2015 стосовно дозволу на одержання безоплатно у власність земельну ділянку або представлення документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання правочину недійсним та відшкодування шкоди залишити без руху, надати строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Кузнєцов