Ухвала
29 травня 2023 року
м. Київ
провадження № 61-74вп23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М., розглянувши клопотання представника
ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Ігоря Володимировича про визначення підсудності справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
20 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук І. В. подав до Верховного Суду клопотання про визначення підсудності справи за заявою ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом зразка СРСР для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданим 03 вересня 1991 року УМВ1084 (місто Київ), з позначкою про приналежність Україні. До виїзду на постійне проживання за кордон, постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 . На постійне проживання до Держави Ізраїль виїхала 13 листопада 1991 року.
На даний час заявниця зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, безпосередньо дозвіл на виїзд на постійне проживання до Держави Ізраїль було оформлено заявниці 28 листопада 1990 року, проте остання продовжувала постійно проживати у місті Києві до 13 листопада 1991 року, тобто до дати фактичного виїзду із України на постійне проживання до зазначеної країни. 05 серпня 1996 року ОСОБА_1 була прийнята на консульський облік у Консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль та в її паспорті для виїзду за кордон зразка СРСР НОМЕР_1 поставлено позначку про приналежність Україні.
У зв'язку з фактичним постійним проживанням на території України на момент проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України», заявниця вважає себе такою, що набула громадянство України та є громадянкою України з 24 серпня 1991 року.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просить визначити підсудність справи за її заявою про встановлення факту проживання на території України на підставі статті 316 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 316 ЦПК України підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
На підтвердження обставин, викладених в клопотанні, представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук І. В. надав:
1) копію відповіді Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області (далі - ЦМУ ДМС у місті Києві та Київської області) на запит адвоката Ковальчука І. В. щодо надання інформації, з якої вбачається, що за даними картотеки заяв про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року, які передані територіальними органами ДМС України на централізоване зберігання до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області, виявлено заяву про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року на ім'я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії
НОМЕР_2 , виданий 16 жовтня 1984 року Дніпровським районним відділом внутрішніх справ міста Києва та на ім'я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії
НОМЕР_3 , виданий 22 вересня 1981 року Дніпровським районним відділом внутрішніх справ міста Києва.
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованими по місті Києву та Київській області не значаться.
За обліками ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області вищезазначені особи 28 листопада 1990 року отримали дозвіл на виїзд на постійне проживання до Держави Ізраїль (справа № 63861).
Щодо інформації про факт документування ОСОБА_6 паспортом громадянина СРСР для виїзду за кордон НОМЕР_1 повідомлено, що відповідно до наявного архівного журналу розподілу бланків суворої звітності, документ НОМЕР_1 03 липня 1991 року був розподілений до Управління віз і реєстрації ГУ МВС України в місті Києві. Підтвердити видачу паспорта НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 не вбачається за можливе, оскільки паперові підстави оформлення і видачі зазначеного документа були знищені по закінченню терміну зберігання, відповідно до Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 1994 року № 710;
2) копію відповіді Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 13 квітня 2023 року на запит адвоката Ковальчука І. В. щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання
ОСОБА_1 , в якій вказано, що відповідно до архівної картотеки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_3 , з 30 липня
1987 року по 22 серпня 1991 року, вибула до Держави Ізраїль;
3) копію паспорта для виїзду за кордон зразка СРСР НОМЕР_1;
4) копію витягу із реєстру населення Держави Ізраїль від 04 травня
2023 року, відповідно до якої датою в'їзду нового репатріанта
ОСОБА_1 є 17 листопада 1991 року.
До клопотання також долучено заяву (з додатками) ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Врахувавши доводи процесуального звернення та додані до нього копії документів, які підлягають оцінці та дослідженню під час вирішення поданої заяви по суті про встановлення факту, що має юридичне значення, Верховний Суд визнає подане клопотання таким, що підлягає задоволенню.
На стадії вирішення процесуального питання підсудності Верховний Суд виходить з того, що усі сумніви мають тлумачитися на користь заявниці з метою забезпечити її доступ до правосуддя та судового розгляду її справи повноважним судом.
Розгляд зазначеного клопотання Верховний Суд визначає підсудним Оболонському районному суду міста Києва.
Керуючись частиною другою статті 316 ЦПК України, -
Визначити підсудність справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, для розгляду Оболонському районному суду міста Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська
