Справа №127/7973/23
Провадження № 2/127/941/23
31.05.2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що позивач 23.01.2021 ОСОБА_1 передав в борг ОСОБА_2 кошти в сумі 210 000, 00 грн. на строк до 01.06.2021, що підтверджується розпискою б/н від 23.01.2021.
Однак, відповідач повернув позивачу лише невелику частину позичених коштів, а саме: 08.06.2021 -10 000,00 грн., 08.02.2022 - 5 000,00 грн. та 31.01.2023 - 5 000,00 грн.
А тому, станом на день подачі даної позовної заяви за відповідачем залишився борг у розмірі 190 000, 00 гривень.
Позивач неодноразово звертався як з усними так і письмовими (в вигляді смс-повідомлень) проханнями до відповідача повернути отримані ним в борг грошові кошти в розмірі 190 000,00 грн. Однак, відповідач постійно обіцяє позивачу повернути кошти, проте жодних дій щодо цього не вживає.
Вище викладене й стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 30.03.2023 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 23.01.2021 ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 210 000,00 грн., які зобов'язався повернути до 01.06.2021, що підтверджує розписка відповідача від 23.01.2021.
Суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором позики. Даний договір містить умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів. При цьому, зважаючи на реальний характер договору позики, вказаний договір підтверджує факт передачі грошової суми позичальнику.
До такого висновку суд дійшов з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, відповідно до якого зазначено, що відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дата її отримання.
Як зазначається позивачем, і не спростовано відповідачем, останній повернув позивачу частину позичених коштів, а саме: 08.06.2021 - 10 000,00 грн., 08.02.2022 - 5 000,00 грн. та 31.01.2023 - 5 000,00 грн.
Отже, заборгованість за Договором позики б/н від 23.01.2021 була погашена не в повному обсязі, залишок заборгованості становить 190 000,00 грн.
Згідно ізст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ч.1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики б/н від 23.01.2021 в розмірі 190 000,00 грн.
Відповідно до ст. 137,141 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1 900, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн., які документально підтверджені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 510, 524-527, 530, 533, 553-554, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 13, 49, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики б/н від 23.01.2021 в сумі 190 000 (сто дев'яносто тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1 900, 00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 31.05.2023.
Суддя О.О. Жмудь