Справа № 136/709/23
провадження № 2/136/145/23
02 червня 2023 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) в якому просить суд стягнути з останнього аліменти на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, обґрунтовуючи підставність позову тим, що вони із відповідачем є батьками малолітньої дитини, яка проживає біля неї та перебуває на її утриманні. Відповідач, всупереч визначених законодавцем обов'язків, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є фінансово спроможним, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подав.
Ухвалою суду від 27.04.2023 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.3), зазначено сторін спору.
Позивач звернулась до суду із позовом в якому просить суд присудити із відповідача на її користь аліменти на утримання їх спільної дитини, вказуючи, що у добровільному порядку останній їх не надає.
Статтею 180 ч.1 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом (ст.181 ч.2 СК України).
Відповідно до довідки №1132 від 06.04.2023 виданої Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області (а.с.2), донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає біля матері ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
Отож позивач наділена правом на звернення до суду із даним позовом.
Пункти 1, 2 статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачають, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище як платника аліментів так і дитини; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо стану здоров'я дитини та відповідача, відсутні підтвердження матеріального стану таких осіб.
У відповідності з ч 1 ст. 183 СК України визначено що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Правилами ст.141 СК України, передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, у тому числі щодо її утримання.
Обов'язок щодо доведеності обставин вказаних у позові чи відзиві визначено ст.76, 77, 81 ЦПК України.
Вирішуючи питання щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу дитині, суд враховує, що останній не надав відзиву у межах визначеного судом строку та жодних доказів на підтвердження своєї позиції, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.
При цьому, суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, доказів щодо неможливості нести аліментний обов'язок за станом здоров'я, відсутності доходу чи з інших причин, матеріали справи не містять.
Разом з тим, суд ураховує те, що дитина проживає з матір'ю, а тому несення нею більшості витрат на утримання спільної дитини сторін презюмується.
Визначаючи розмір аліментів на неповнолітню дитину, які слід стягувати із відповідача, суд враховує встановлені вище обставини, можливість надання матеріальної допомоги обома батьками, а також обставини, зазначені у ст. 182 СК України, та вважає, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу дитині у спосіб обраний позивачем, у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення до суду позову і до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов'язку обох батьків забезпечити умови життя, розвитку, навчання їх спільної неповнолітньої дитини.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов.
Суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення аліментів за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується правилами Глави 8 ЦПК України.
Ураховуючи те, що позов задоволено, а при подачі його до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 2, 12, 13, 259, 263, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на малолітню дитину, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову - 21.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Світлана ШПОРТУН