Справа №: 302/470/23 Провадежння № 3/302/111/23
26.04.2023 смт. Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Кривка П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серія ААД № 126006 від 05.03.2023 року), який надійшов з Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Міжгір'я, Міжгірського району, Закарпатської області, приватний підприємець, не заміжньої, зі слів має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , моб. тел: НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.03.2023 року о 03 годині 43 хвилин, рухаючись по вул..Шевченка в смт. Міжгір'я, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «HYUNDAI-130» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку проходження медичного огляду відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнала, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечує та в судовому засіданні пояснила, що 05.03.2023 року в нічний час доби вона керувала транспортним засобом «Hyundai» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухаючись на АЗС по вул..Хустська на виїзді з смт.Міжгір'я, біля «ОККО» вона була зупинена працівниками поліції. Та вказує, що жодного працівника поліції чи службового автомобіля органу поліції, який би подавав сигнал з вимогою зупинки її транспортного засобу під час руху автомобіля, вона не бачила. Та тільки на вул..Хустська у смт.Міжгір'я, побачивши у ліве дзеркало автомобіль поліцейських з проблисковими маячками, вона, не порушуючи жодних правил дорожнього руху та не створюючи аварійної ситуації на дорозі для інших учасників руху, зупинила свій автомобіль. Працівники поліції склали відносно неї адміністративні протоколи за ч.1 ст.122-2 та ст.130 КУпАП. Проте, зазначає, що спиртні напої 05.03.2023 року вона не вживала, керувала транспортним засобом у тверезому стані. Пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у Міжгірській районній лікарні вона відмовилася, оскільки їй було незручно з'явитися вночі у медичний заклад, оскільки там працює багато її знайомих та їй було соромно. Також вона відчувала себе розгубленою, коли її автомобіль зупинили працівники поліції, перебувала у стресовому стані. Просить провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник адвокат Кривка П.П. просить закрити провадження у справі відносно підзахисної ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та подав на адресу суду письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та в яких викладено прохання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вважає, що працівниками поліції не було дотримано процедури (алгоритму) проходження огляду на стан сп"ягніння, на місці зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 . Захисник вважає, що працівниками поліції не було дотримано вимог ст.266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року. Просить клопотання задовольнити за наведеними у ньому підставами.
Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Кривка П.П., та незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступними доказами:
- протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД № 126006 від 05.03.2023 року, складеним о 05-00 годині 05.03.2023 року інспектором СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Кут М.Ю., згідно якого ОСОБА_1 о 03 годині 43 хвилині 05.03.2023 року по вул..Шевченка в смт.МІжгір'я керувала транспортним засобом «HYUNDAI-130» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, серед яких зазначено: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку проходження медичного огляду ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.2);
- направленням поліцейського СРПП ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Тегза Б., згідно якого гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 направляється до медичного закладу КНП ЛПП «Міжгірська районна лікарня» для проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння (а.с.5) ;
- розпискою ОСОБА_5 від 05.03.2023 року, відповідно до якої він отримав на зберігання транспортний засіб марки «Hyundai» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ,який належить ОСОБА_1 та зобов'язується доставити цей автомобіль до її місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.6);
- носієм інформації у виді DVD-R диску, відтвореного в судовому засіданні за участю учасників судового розгляду, зокрема: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Кривка П.П., та на відеозапису якого відображено події, які мали місце в нічний час доби 05.03.2023 року за участю ОСОБА_1 , яка фактично не заперечувала вживання нею алкогольних напоїв після тривалої зупинки транспортного засобу «HYUNDAI» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким вона керувала та в подальшому була зупинена за допомогою проблискових маячків службового автомобіля працівників поліції та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у Міжгірській районній лікарні ОСОБА_1 відмовилася.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що пояснення ОСОБА_1 , надані нею в судовому засіданні 26.04.2023 року, спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами, які є послідовними, взаємопов'язаними та такими, що не суперечать одне одному.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.
Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом застосовані всі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд враховує, що ОСОБА_1 , як повнолітня, дієздатна особа, не могла не усвідомлювати обов'язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов'язковими для ОСОБА_1 і вона, як учасник дорожнього руху, повинна бути з ними ознайомлена.
Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський Кут М.Ю. був упереджений при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 . При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило.
При цьому суд наголошує, що вказаним поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 126006 від 05.03.2023 року складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Отже, сам факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не відмовлялася від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, оскільки такий огляд їй працівники поліції взагалі не пропонували, є надуманими, оскільки суперечать відтвореному в судовому засіданні відеозапису, згідно з якими вона відмовилася від усіх видів огляду на стан сп'яніння, що і зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.
При цьому доводи сторони захисту щодо порушення поліцейським чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 за фактом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за відсутністю двох свідків, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
За змістом частин 1-3 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами та щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Суд зазначає, що 16.02.2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №2695, яким редакція ч.2 ст.266 КУпАП змінена наступним чином: «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На думку суду, словосполучення в законі «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння….» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду.
Тож, після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису.
Слід також зазначити, що Закон, яким є КУпАП, має вищу юридичну силу ніж Інструкція № 1452/735 і в яку ще не внесені зміни в зв'язку з внесенням змін до ст.266 КУпАП. При цьому, положення Інструкції №1452/735 наразі суперечать положенням ст.266 КУаАП, а отже і не підлягають застосуванню в цій частині.
Інструкція № 1452/735 була розроблена з метою впровадження та конкретизації дій працівників поліції під час проведення огляду на стан сп'яніння, тобто тих, які були в ст.266 КУпАП до внесення змін.
На думку суду, наразі положення ст.266 КУпАП є достатньо чіткими, та не потребують додаткового закріплення в інструкції для застосування, оскільки порядок використання нагрудних засобів фіксації працівників поліції є діючим та не скасованим.
При цьому, факт відмови ОСОБА_1 підтверджується дослідженим у повному обсязі в ході судового розгляду відеозаписом, відповідно до якого вбачається, що працівники поліції досить тривалий час намагалися наздогнати ОСОБА_1 , яка керувала у нічній час доби транспортним засобом «HYUNDAI-130» держномер НОМЕР_3 , на жодні вимоги працівників поліції за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольору не реагувала, вимоги зупинки ігнорувала. Проте, через деякий час, зупинивши вказаний транспортний засіб, водій ОСОБА_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінку, яка не відповідала обстановці, на пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я, відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР.
При цьому суд не приймає до уваги посилання сторони захисту на ті обставини, що зупинка транспортного засобу «HYUNDAI-130» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 працівниками поліції була протиправною, про що надав постанову суду від 21.03.2023 року.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що під час розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 носій інформації за подіями, які мали місце о 03-43 год. 05.03.2023 року, судом взагалі не досліджувався, оскільки не був наданий відповідачем під час судового розгляду за правилами адміністративного судочинства
Жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_1 з приводу незаконних дій працівників поліції, у тому числі таких, що пов'язані з порушенням порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, матеріали провадження не містять, а незгода з діями працівників поліції була висловлена ОСОБА_1 лише під час розгляду справи в суді, що можна розцінювати як спосіб захисту останньої.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано жодних відомостей щодо звернення із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки з приводу незаконності дій працівників поліції, а тому доводи сторони захисту в цій частині суд відхиляє.
З встановлених в ході судового розгляду обставин вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу відмовилася від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та не використала надане їй право на проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
При цьому, суд враховує, що згідно п.1.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп'яніння, окрім інших, віднесено: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водія ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого правопорушник відмовилася, про що зазначено у протоколах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку із порушенням нею пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною.
Незважаючи на обрану ОСОБА_1 захисну позицію, її вина у вчиненні інкримінованого адміністративному правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відео фіксацією подій, які мали місце 05.03.2023 року та які не викликають сумнівів у своїй достовірності.
Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейського Кут М.Ю. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 126006 від 05.03.2023 року, судом не встановлено.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею правопорушення та її особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, її ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинила суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому у нічний час доби, та дане правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності. Разом з тим, ОСОБА_1 на теперішній час працює приватним підприємцем, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, у неї відсутні стійкі соціальні зв'язки: ОСОБА_1 не заміжня, проте має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непрацездатні особи не її утриманні не знаходяться, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра ОСОБА_1 не перебуває, та враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , її молодий вік, а також матеріальний та сімейний стан, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 13, 31, 33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддіти ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі - 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням її права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі - 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, код ЄДРПОУ - 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО