Справа № 302/675/23
Провадежння № 2/302/161/23
Номер рядка звіту 69
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18.05.2023 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,
при секретарі: Царь О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
03.04.2023 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі в сумі 4000 грн., понесені на професійну правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 05 травня 2018 рокувона з відповідачем ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, за актовим записом № 3.
Від спільного подружнього життя у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка ОСОБА_1 вказує, що їх спільне життя з відповідачем не склалося, між ними почали виникати непорозуміння, сварки, конфлікти, що призвело до втрати почуттів один до одного, що негативно впливає на подальше виховання їх малолітньої доньки. Фактично шлюбні відносини між ними припинилися та вони почали проживати окремо. На даний час вона з малолітньої дитиною проживає у АДРЕСА_1 , а відповідач проживає у своїх батьків в АДРЕСА_2 . З відповідачем вони не підтримують жодних стосунків.
Також зазначає, що у 2021 року відповідач ОСОБА_2 був призваний на строкову військову службу другим відділом Хустського РТЦК та СП і на сьогоднішній день проходить службу в ЗСУ, має регулярне грошове утримання, однак кошти на утримання їх дитини не надає. Позивачка вважає, що заробіток відповідача дозволяє йому надавати кошти на утримання їх дитини у встановленому законом розмірі прожиткового мінімуму на дитину. Вона займається доглядом за 4-річною дитиною, ніде не працює, будь-яких видів доходу немає. Інших утриманців відповідач немає, групи інвалідності немає, домовленості з відповідачем про регулярне надання ним коштів на утримання дитини, між ними не досягнуто та за таких обставин позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від12.04.2023 відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
26.04.2023 року представником відповідача - адвокатом Керита М.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , подано відзив, викладений в редакцї від 24.04.2023 року та в якому зазначає, що Законом передбачено чіткий розмір аліментів, що складає на одну дитину 1\4 частину від доходу, для двох дітей - 1/3 частину, для трьох дітей - 1/2 частину від отриманого доходле в будь-якому випадку розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому вважає, що заявлена позивачкою позовна вимога про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не відповідає вимогам ст.181 Сімейного кодексу України. Просить вимоги позивачки задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки всіх видів доходів, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а.с.31).
18.05.2023 року позивачкою ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, викладену в редакції від 18.05.2023 року, та у відповіді вказує, що вона не заперечує щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття та просить витребувати у відповідача довідку про його перебування на теперішній час в Збройних Силах України та довідку про розмір його грошового утримання (заробітної плати) (а.с.41).
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.05.2023 року в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування у відповідача довідки про розмір його грошового утримання, відмовлено.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 повторно не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте до суду подано позивачкою ОСОБА_1 письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю та за участю її представника адвоката Кривка П.П., подану заяву підтримує та просить позов задовольнити у повному обсязі за наведеними у ньому підставами та обґрунтуваннями (а.с.5).
Представник позивача - адвокат Кривка П.П. в судове засідання не з'явився, проте до суду подано представником позивача заяву, в якій він просить розглянути позов ОСОБА_1 за його відсутністю, позицію позивачки ОСОБА_1 , викладену у позовній заяві, підтримує у повному обсязі та просить ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, за підставами, викладеними у позовній заяві. При цьому вказує, що не заперечує проти задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття (а.с.42).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Керита М.В. в судове засідання не з'явилася, проте до суду подано представником відповідача письмову заяву, в якій вона просить розглянути справу без її безпосередньої участі та без участі відповідача. Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 просять задовольнити частково, з урахуванням поданого відзиву та стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2018 року народження аліменти в розмірі частки від всіх доходів відповідача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а.с.43).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомлено.
Повно та всебічно дослідивши наявні у справі матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, також дослідивши докази, надані відповідачем в обґрунтування поданого ним відзиву на позов, оглянувши відповідь на відзив позивачки ОСОБА_1 , з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачкою позовні вимоги, а також підстави, викладені відповідачем у відзиві, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 05 травня 2018 року виконавчим комітетом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис №3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , копія якого є в матеріалах справи (а.с.11).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 06.11.2018 року Міжгірським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 343, де в графі «батько» вказаний ОСОБА_2 , відповідач у справі, а в графі «мати» - ОСОБА_1 , позивачка у справі, та копія вказаного свідоцтва є в матеріалах справи (а.с.12), та вказані обставини щодо батьківства цієї дитини відповідачем ОСОБА_2 не оспорюються.
Малолітня дитина ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю, позивачкою у справі ОСОБА_1 , за наступною адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з довідки Міжгірської селищної ради № 1234 від 29.03.2023 року (а.с.13).
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Відповідно до вимог ч.ч.2,4 ст.84 Сімейного кодексу України (далі-СК України) дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Тож, право на утримання дружина має незалежно від того, чи проживає вона разом з чоловіком і чи погоджується він на добровільне надання матеріальної допомоги.
Частиною 3 статті 84 СК України передбачено, що якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
Відповідно до положень ч.2,ч.4 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою мешкає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно положень статті 181 Сімейного кодексу України способами виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно ч.4 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу батька (матері) та/чи в твердій грошовій сумі.
Згідно до положень ст.182 Сімейного кодексу України та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього кодексу.
Згідно вимог статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Позивачем ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви подано довідку, видану другим відділом Хустського РТЦК та СП ха вих.№ 2543 від 08.09.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 призваний на строкову військовій службу другим відділом Хустського РТЦК та СП 01.12.2021 року в команду 2798 (а.с.20).
Приймаючи до уваги обставини справи, а також те, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати дитині сприятливі умови для проживання та розвитку, та враховуючи, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, на теперішній час будь-якої домовленості щодо порядку утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 сторони не дійшли, угоди про матеріальне забезпечення дитини між сторонами на даний час не досягнуто, внаслідок чого позивачка опинилася у скрутному матеріальному становищі та самостійно матеріально утримувати доньку та забезпечувати їй належний матеріальний рівень для гідного розвитку та існування, позивачка самостійно не в змозі, тому суд вважає за необхідне заявлений позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, почавши стягнення з 03 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1,3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами 1, 3, 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом частин 5 та 6 вказаної статті, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Кривка Павлом Павловичем укладено Договір про надання правничої допомоги від 31.03.2023 року, примірник якого є в матеріалах справи (а.с.7).
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (часть 4).
Позивачкою ОСОБА_1 на підтвердження понесених судових витрат надано суду Договір про надання правничої допомоги від 31.03.2023 року (а.с.7), Додаток до Договору про надання правничої допомоги від 31.03.2023 року, відповідно до якого адвокат Кривка П.П. надав замовнику ОСОБА_1 юридичні послуги на загальну суму 4000,00 грн. (а.с.10); оригінал квитанції від 31.03.2023 року, відповідно до якої адвокатом Кривка П.П. отримано від ОСОБА_1 4000 грн. за надання правничих послуг (а.с.9).
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених позивакою ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу.
Як встановлено судом, за наданням професійної правничої допомоги ОСОБА_1 у цивільній справі № 302/675/23 (провадження № 2/302/161/23) за пред?явленим нею позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - в інтересах позивачки ОСОБА_1 діє адвокат Кривка П.П,, повноваження якого підтверджуються Договором про надання правничої допомоги від 31.03.2023 року та Ордером про надання правової допомоги серія ЗР №12797 від 31.03.2023 року (а.с.8).
Виходячи з того, що позивачем ОСОБА_1 при пред?явленні нею позову до суду понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., що підтверджено документально, а саме: Додатком до Договору про надання правничої допомоги від 31.03.2023 року (а.с.10), квитанцією від 31.03.2023 року про оплату 4000 грн. (а.с.9), а тому заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та відповідно до положень ст.ст.133,141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені позивачкою та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Крім того, відповідно до положень статті 141 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, а саме: з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави судовий збір за пред'явлення до суду позову майнового характеру, розмір якого з 01.01.2023 року становить 1073,60 грн., оскільки позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за даною категорією справ, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.7,10,11,133,137,141,265-268,279 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - аліменти в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 03 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) в дохід держави судовий збір в розмірі - 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 (чотири тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО